“Синочку, повертайся живим і здоровим”: на Хмельниччині попрощалися із Андрієм Оробчуком

“Синочку, повертайся живим і здоровим”: на Хмельниччині попрощалися із Андрієм Оробчуком
Тут і далі світлини зі сторінки Ярмолинецької тергромади та особистої сторінки Героя
  • Захиснику навіки залишилось 32 роки.

  • Він запам’ятався людям роботящим та добрим.

  • Вдома залишилась мати, дружина та сестра. 

Андрій Оробчук був родом із Ярмолинецької тергромади, з села Косогірки. Тут минуло його дитинство і шкільні роки. Хлопець закінчив Хмельницький професійний будівельний ліцей. Місцеві кажуть, Андрій брався за роботу будь-якої складності — роботи на будівництві, облаштування криниць — все у нього виходило. 

— Сильно робочий був, любив допомагати — таким запам’ятався він людям, — зазначають в Ярмолинецькій тергромаді. 

У 2016 року хлопець вирішив приєднатися до лав Збройних сил України. Підписав контракт, його направили на службу в зону АТО. Там служив у складі 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. 

Відео дня

Через 3 роки, відслуживши, повернувся до рідного села. Вів господарство з дружиною, допомагав в усьому батькам.

— Коли у лютому цього року російські війська розпочали повномасштабний наступ на Україну, Андрій Оробчук був серед тих, хто вже наступного дня добровільно прийшов до військкомату, щоб зі зброєю в руках захищати Батьківщину. Так він вчинив, бо відчував «хто, як не я?..», — додають в тергромаді. 

На особистій сторінці у Фейсбук захисник часто виставляв фото у військовій формі. Мати та сестра Надія часто коментували світлини:

Андрію довелось воювати з окупантами на Донеччині. Тут він боронив рідну державу, тут і загинув 32-річний захисник. 

— Ворог будь-що прагне окупувати всю Донецьку область. Українські захисники б’ються за кожен клаптик рідної землі, відвойовують окуповані території. В одному зі звільнених населених пунктів 12 серпня під час виконання бойового завдання Андрій Оробчук загинув, — пишуть на сторінці тергромади. 

Ярмолинеччина прощалася із загиблим Героєм 18 серпня. Сонячного ранку над центральною площею Ярмолинець линуло тужливе «Пливе кача…». Сотні людей прийшли на площу, аби спільно помолитися за спокій душі полеглого земляка, розділити з рідними і близькими воїна та його односельцями їхній біль та скорботу. Вони й досі не можуть повірити, що Героя вже немає:

 

У нього залишилися мати, дружина та сестра, родина якої активно займається волонтерською діяльністю задля підтримки ЗСУ.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (161)
  • Ганна Венгер

    Вічна пам'ять і царство небесне Герою
  • Оксана Бондар

    Вічна память герою!
  • Надія Свирида

    Вічна пам'ять герою
  • Vera Nesterova

    Вічна пам'ять і царство небесне

keyboard_arrow_up