Військові вирішили показати, як у них проходять навчання. Запросили хмельницьких журналістів, аби ті побачили самі й розповіли у своїх ЗМІ, як спецпризначенці стрибають із парашутом.

Зібрали журналістів з операторами біля 8 полку й на старенькому «ПАЗику» повезли на полігон частини у Раковому. Поки ми були в дорозі, перша частина військових уже здійснила стрибки. У вертольота, який піднімав службовців в небо, закінчилося пальне і йому знадобилася заправка. Військові сказали, що на це потрібно не менше 40 хвилин. В цей час про свої враження і очікування від стрибків розповіли військові. Серед великої чоловічої компанії свій парашут готувала єдина жінка.

 - Сьогодні я здійснила свій третій стрибок в житті. Перший був вдалим і майже ідеальним. Приземлення було чудовим. А от другий стрибок з парашутом. Нажаль, моя вага за маленька для такого пориву вітру, який був учора. Я приземлилася трішки невдало і мене понесло з парашутом далі. Дотягнуло мене аж до траси. Приблизно 150-200 метрів мене тягнуло по ріллі. Нічого, зупинилася. Мій купол був вже на дорозі. Допомогли погасити його далекобійники, - каже бухгалтер військової частини Юлія Чепіль - Це страшно, цікаво і хочеться ще. Навіть після такого.

Через події на Сході, військові не хочуть й не можуть показувати своє обличчя на камеру. Та про свою підготовку до стрибків та емоції після польоту із висоти 800 метрів вони розповідають охоче. Обличчя ховають за балаклавою. Не називають вони й свого прізвища.

- Я уже 9 місяців проходжу службу в цьому полку. Службою задоволений. Весело і цікаво. На даний час маю 3 стрибки із парашутної системи. Після третього я зрозумів, що перший стрибок був взагалі не важким. Перший стрибок –нерозуміння того, що буде з тобою відбуватися. Другий і третій – то я вже зрозумів. Що мене чекає. Був мандраж. Він є перед кожним. Чи це перший стрибок чи двадцятий. Наше завдання його перебороти. Переборює страх, сміливо та рішуче сягаєш в цю бездну і все робиш за інструкцією і все виходить чудово, - розповідає спец призначенець Віталій.

Поки журналісти спілкувалися із військовими, заправився вертоліт. Службовці по команді вишикувалися і в них почали перевіряти усе спорядження. Далі вони частинами сідали в у гвинтокрил. Вистрибували з нього вони в наперед визначений квадрат. Як кажуть військові, так вони ніби виконують бойове завдання. А висадка з парашутом являється одним із способів добратися до місця призначення. Хоча, як не на камеру говорять люди в формі, вже не дуже поширений й рідко використовується.

Після приземлення військові із майже 15-кілограмовим спорядженням поверталися на звітний майданчик пішки. Однаково задоволені від виконаного завдання були ті, хто стрибав втретє й ті, для кого політ із парашутом став 160-им.

- Для молодих офіцерів, які закінчили військові навчальні заклади, це перші такі навчання. Ми робимо їх максимально наближеними до життя в зоні АТО. Є такі, що стрибають не вперше. Особисто в мене вже 150 стрибків, - розповідає військовий із позивним «Патріот».

На підготовку парашуктної системи військовим потрібно близько 45 хвилин.