У Хмельницькому попрощалися із поліцейськими Вадимом Королем та Віктором Зюбрієм

-
Полісмени виконували бойові завдання у складі зведеного загону «Захід».
-
Загинули 21 січня 2025 року на Сумщині.
У Свято-Георгіївському храмі попрощалися із двома полісменами з Хмельниччини – Віктором Зюбрієм та Вадимом Королем. Чоловіки проходили службу у зведеному загоні Національної поліції «Захід». Вадим Король був офіцером громади на Полонщині, а Віктор Зюбрій – заступником командира роти поліції особливого призначення. Загинули вони 21 січня 2025 року на Сумщині. Того дня ворожий обстріл забрав життя ще двох правоохоронців з Хмельниччини – Валентина Медвідя та Руслана Бурова.
Були до останнього вірні присязі
47-річний Віктор Зюбрій народився на Ярмолинеччині. У правоохоронних органах працював 25 років. Учасник АТО, був у роті спеціального призначення «Беркут» й коли розпочалося повномасштабне вторгнення – один із перших став на захист України. Виконував бойові завдання у Гостомелі, Бучі, Запоріжжі й на Сумському напрямку. Про це розповіла старша інспекторка кадрового забезпечення роти поліції особливого призначення ГУНП у Хмельницькій області Марина Берегова.
– В поліції майже 25 років людина пропрацювала, віддала свій життєвий шлях поліції. Починав він ще з міліції, дослужився до звання підполковник поліції. Якби не клята війна людина б ще жила б і не знала горя. Він був і в АТО, у 2022 році став на захист української держави. Тобто з 10 березня хлопці поїхали на захист і він теж був в перших рядах. Він дійсно не зрадив присягу, він дійсно віддав свій борг державі. В нього є нагороди й за «Беркут», є нагороди за вислугу років: 10,15,20 років. В нього є хрест «За мужність», медаль ветерана війни. Людина з великої букви.
29-річний Вадим Король із Полонного. Прийшов у правоохоронні органи із цивільного вищого навчального закладу: за освітою педагог. Служив в секторі реагування патрульної поліції в Полонному, а пізніше пройшов конкурс на поліцейських офіцерів громади. Готовий був захищати свою Батьківщину. Як розповів начальник відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції Микола Люлько – Вадим тричі намагався потрапити до зведеного загону. Та все ж йому це вдалося. І то стало його як першим, так і останнім відрядженням.
– Вадим був чесним, справедливим, віддам справі працівником. Яке б завдання йому не поставили – завжди виконував: швидко і якісно. Людина, на яку завжди можна було покластися. Він був поліцейським офіцером громади і його високо цінували й в Полонному, і в колективі, і в тій громаді, де він був поліцейський офіцер громади. Завжди про нього позитивно відгукувалася і староста, і мешканці сіл. Він ніколи нічого не боявся, завжди принципово відносився до поставлених завдань. Вірно ніс службу і залишився вірний присязі до останнього свого подиху.
Віддати шану загиблим захисникам прийшли рідні, друзі, колеги. Вони запам’ятали чоловіків, як щирих, світлих та вірних людей.
– Дуже порядна, дуже розумна, толерантна людина. Завжди першим приходив на допомогу. Це людина з великої букви та хай земля йому буде пухом. Короля я знала роки два. Він молодий хлопець, енергійний, завзятий. Дуже порядні люди. Вони казали: «Хто, як не ми?», – розповіла колега Олена Томчишина.
Начальник Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області Руслан Герасимчук зазначив: всі до останнього надіялися, що Зюбрій та Король живі.
– Віктор служив в спецпідрозділі в нашій роті поліції особливого призначення. Він знав завжди, що таке ризик, що таке небезпека, відповідальність перед колегами і перед державою. Вадим Король – поліцейський офіцер громади, служив в Полонській громаді. Він завжди приходив на допомогу кожному. Хлопці не зрадили присязі, коли постало питання, що потрібно захищати неньку Україну, вони пішли в батальйон «Захід», де виконували ті бойові завдання, які перед ними стояли. Віддали своє життя за мир, спокій в нашій країні й щоб ми сьогодні могли жити під мирним небом.
У Віктора Зюбрія залишилися батьки, сестра, дружина, донька та син. Поховали захисника на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове. У Вадима Короля залишилися батьки, дружина та 7-річна донька. Його поховали на Алеї Слави на кладовищі у Полонному.
Читайте також:
У Хмельницькому попрощалися із загиблими на війні поліцейськими
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Lubov Pereumubida
Ніла Петраш
Лілія Ребрина
Інна Жорнова