У туалеті психоневрологічного інтернату на Хмельниччині виявили унікальну пам’ятку османської письменності

Фото зі сторінки музею

• Пам’ятку знайшли в психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик, Кам’янець-Подільського району.
• Османський текст на ній уже переклали.
• У ньому згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша.

Палац Крупенських у селі Кричик в Кам’янець-Подільському районі вважають одним з найкрасивіших в області представників палацо-паркових комплексів 19 століття. Зараз там розташований психоневрологічний інтернат. Вивчення цієї пам’ятки викликає чималий інтерес у науковців та краєзнавців. Саме тому у 2022 році туди вирушила науково-краєзнавча експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. 

- Передумовою наукової подорожі стала інформація, надана колишнім директором К-ПДІМЗ Стефанією Баженовою, щодо виявлення під шаром штукатурки в одній зі стін палацу Крупенських панно з написами арабською в’яззю. Відповідною інформацією зі Стефанією Едуардівною в перших числах грудня 2022 року безпосередньо поділився лікар-психіатр Михайло Гузяк, - розповідають у музеї.

Тоді ж, у грудні 2022-го, учасникам експедиції вказали на виявлену під час ремонту кам’яну плиту. Її знайшли в лівому (південному) крилі палацу, де зараз туалетна кімната. Плита була вкрита арабською в’яззю. Її розчистили і далі на схід від неї виявили сліди ще однієї забіленої плити, обмеженої високою гіпсовою рамкою.

- Найімовірніше, що першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю. Тож подальшим предметом дослідження стала саме розчищена плита. Було проведено її заміри, сфотографовано текст. А далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських, - додають в музеї.

Так, представники музею звернулися за консультаціями до професора університету Улудаг у місті Бурса в Туреччині, Мехмета Челєнка. Він надіслав латинську транслітерацію тексту. На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

Згодом археолог Павло Нечитайло і його колеги надіслали фото плит до професора Університету Газі в Анкарі Мехмета Хаккі Сучина. Останньому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.

Українською мовою зазначений текст переклали так:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім'я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

У музеї зазначають - знахідка потребує подальшого вивчення. Особливо актуальним є очищення від шарів штукатурки другої збереженої плити. Відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть більшої конкретики щодо згадуваних у поемі історичних постатей та, що найбільш важливо, їх датування.

- Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті – «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнко та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 р. повернувся до складу Речі Посполитої.

Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці, - кажуть в музеї.

Читайте також: Жителі Завалійок зібрали 30 тисяч на лікування воїну, який переніс 18 операцій

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.