Йому було 23: у Хмельницькому попрощалися з Богданом Мединським

-
Юнак пішов добровольцем у 3-тю штурмову бригаду в лютому 2024-го.
-
Загинув 22 грудня 2024-го виконуючи бойове завдання на Луганщині.
У Хмельницькому попрощалися із 23-річним Богданом Мединським. До війни здобув освіту педагога-музиканта в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Мав хист до музики: грав на сопілці та баяні. Мріяв заробити на квартиру. Юнак минулого року добровільно долучив до третьої штурмової бригади. Проходив військовий вишкіл у Львові та Великій Британії. Загинув Богдан Мединський 22 грудня виконуючи бойове завдання у Сватівському районі Луганської області.
Мав талант до музики
Богдан Мединський народився 13 квітня 2001 року. Він наймолодша дитина в сім’ї: має двох старших братів. Навчався у Хмельницькій гімназії №25 імені Вадима Ангела. Після 9 класу вступив до Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії на спеціальність “Музичне мистецтво”. Здобував професію педагога-музиканта. Грав на баяні та сопілці. Його кураторка, Лілія Качуринець, розповіла – юнак був дуже світлою дитиною.
– Він завжди був невідмовний з нашими дівчатами. Він завжди брав участь в їхніх всяких збіговиськах, вечорницях. Вони вдягали його в хустки, він ходив Маланкою по хатах – тобто він був єдиним цілим з нашої групи. Він навчався музики, в нього був хист. Він з малечку мав талант і до співу, і до музики. Він дуже цінував товариство, ми їздили з ним на конкурси, фестивалі по Україні, – зазначила жінка.
Своїми спогадами про Богдана поділилася і його одногрупниця Анастасія. Дівчина каже – вони завжди були разом: і на парах, і між ними. Дівчина розповіла: підтримувала зв’язок з Богданом після того, як він став на захист України. До останнього сподівалася, що його він повернеться живим.
– В нас з ним разом починалося студентське життя – це були перші курси, ми тільки входили в початок дорослого життя. І на парах, і між парами – ми завжди були разом, так склалася компанія. Це була дуже щира й світла людина, дуже багато доброго про нього можна сказати.
Був дуже веселим та доброзичливим
Віддати останню шану Богдану прийшли і його колишні колеги. Журналістці vsim.ua товариші загиблого Богдан та Іван розповіли: вони майже три роки разом працювали на підприємстві із виготовлення килимів “Карат”. Кажуть: Богдан був всебічно розвиненою людиною. Він не лише співав й грав на музичних інструментах, але й закінчив IT-курси. Завжди допомагав своїм колегам.
– Людина була дуже добра, до неї можна було завжди звернутися. Можна сказати, що це дійсно цвіт нації тому, що людина йшла в ногу з поколінням. Ми вже трішки старші. хоч і не набагато, але він міг підказати в будь-якій ситуації – все, що зв’язано із комп’ютерами, телефонами.
Іван та Богдан
Ще один його ексколега з роботи Петро розповів: у Богдана була дівчина. Він мріяв заробити кошти й придбати власну квартиру. Та не встиг.
– Дуже світла людина, шкода, що такі йдуть. Був класний. Позитивний, добрий, щирий, завжди допомагав, цукерками пригощав. Дуже любив поїсти, завжди собі на роботу щось солоденька брав, завжди ділився і я з ним так само. Він мав би жити, – зазначив Петро.
Після звільнення із “Карату” Богдан Мединський пішов працювати аніматором. У лютому 2024 року вирішив долучитися до лав ЗСУ – саме до третьої штурмової бригади. Був стрільцем. Проходив вишкіл у Львові й у Великій Британії. Богдан Мединський загинув 22 грудня 2024 року виконуючи бойове завдання у Сватівському районі Луганської області. Поховали захисника на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Читайте також:
У Хмельницькому попрощались із військовим Валерієм Шевчуком
Шістьох військових з Хмельниччини відзначили посмертно. Імена
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Татьяна Чорна
Светлана Юрьевна
Людмила Гибко
Валентина Міляр