Спав на дереві за вісім доларів: як хмельницький чиновник Бондаренко мандрував Океанією

У робочий час - заступник міського голови, а у відпустці - завзятий мандрівник. Обіймаючи державну посаду, Андрій Бондаренко є фанатом подорожей. Наразі він відвідав 56 країн світу. Майже завжди чоловік подорожує сам. Мовляв тільки так можна зосередитися на собі та максимально відволіктися від буденності. 

Його остання мандрівка відбулася цієї весни. Відклавши всі чиновницькі справи, Андрій Бондаренко відправився туди, де зустріти туристів майже не реально. Він ночував на дереві, наодинці із океаном зустрічав заходи сонця та спілкувався з напівголими людьми. При пригоди хмельницького чиновника в Океанії читайте далі. 

Полетіти на протилежний бік Землі Андрій вирішив за три місяці до відправлення. Тижні моніторингу акцій на квитки і вуаля - вони вже в кишені. Зібравши рюкзак він рушив з Києва в Цюрих, потім у Сінгапур, звідти в Сідней, а далі - прямісінько в Океанію. Маршрут хоч і довгий, проте цікавий. Кілька ночівель у хостелах, довгих прогулянок містами - і Андрій опинився в Океанії. Там він відвідав три країни. Та ворота до острівного світу відкрилися через місто Нанді, що відноситься до Фіджі.

Фіджі - “канібальські” танці та жахливий алкоголь 

Туристична країна Фіджі вщент забита туристами, - каже Андрій. Цікавого в ній не багато, тож він пробув там всього кілька днів. Однак навіть за короткий час встиг “насититися” цікавими епізодами. 

• Найцікавіше, що можна зробити на Фіджі - взяти прогулянку на катері і піднятися вверх по течії річки Навуа. Річка дуже бурхлива. З обох сторін - джунглі. Через кожні 100-200 метрів там є водоспади. Доволі цікаво було і в селі, з якого ми почали пливти. Там пригощали і розважали - розповідає Андрій.

Місцеві  жителі в Океанії привітні та добрі. Андрій каже, що ті люди - найдобріші, за всіх у світі. Як тільки вони бачать “білу” людину, то починають радіти та спілкуватися із нею. Ну і, звісно, куди ж без пригощань. Частували Андрія їжею, яка була переважно рослинною. “Було смачно” - каже мандрівник. А от алкоголь на смак виявився “жахливим”. Їх традиційним напоєм є “кава”. Йдеться не про те, що українці п’ють вранці. “Кава” в Океанії - це алкогольний напій. Добувають його з коріння певного дерева. Андрій розповідає, що пити “каву” неможливо.

• Скрізь в Океанії є місцевий алкоголь. Там є свій напій. Він називається “кава”. У них є таке дерево, з кореня якого вони вижимають сік і його п’ють. На смак воно - жахливе. Його пити практично не можливо. Щоб більш-менш сп’яніти, треба впити три піалки тієї “кави”, а щоб нормально - шість. Я випив тільки три - згадує Андрій.

Ну а потім були танці. Проте й вони видалися не такими, як очікувалося. Їх танці нагадували вбивство чи катування. Андрій пояснює це тим, що до початку 20 століття в Океанії  було розповсюджене таке явище, як канібалізм. Тож танцюють місцеві жителі завжди із “канібальським” ухилом. 

Окрім  “канібальських” танців, здивував Андрія і захід сонця. Каже, що зустрічав його наодинці з пальмами і океаном. Небо наче “палало” жовто-червоним кольором. І було це - чарівно. 

Тонга - ночівля серед дівчат і чоловіки в спідницях

Наступною країною в маршруті Андрія була острівна держава Тонга. Відомо, що це єдина монархія в Океанії, що не була колонізованою. До того ж саме там Андрій побачив велику кількість різних пам’яток. Щоб познайомитися з усім ближче, мандрівник з Хмельницького вирішив орендувати машину. Тільки для цього йому знадобилося водійське посвідчення місцевого зразка. Йому їх видали без проблем. Всього за 18 доларів.

Загалом Андрій відвідав кілька островів цієї держави. Якої тільки краси він там не зустрів. І королівський палац, і піраміди, і 30-ти метрові океанські хвилі. Відзначає Андрій і чистоту островів. “Жодного папірця” - згадує мандрівник. 

Пам’ятки, які місцеві вважають особливими, були найрізноманітнішими. Наприклад, на острові Тонгатапу є місце висадки капітана Кука. Знаходиться воно на березі лагуни і відзначене пам’ятним знаком. На цьому ж острові є ще одна цікавинка: пальма з трьома стовбурами. Місцеві стверджують, що вона єдина у всій південній частині Тихого океану. 

•  Також я собі дозволив поїздку на острів Атата. Їхати туди близько 20 кілометрів від головного. Там є село, в якому лише 15 будиночків. Воно дуже вузьке. Там я забронював одну ніч в готелі. Коштувало це близько ста доларів. Я на цьому острові був сам. Там нікого не було, тільки дві людини персоналу. Виходиш з кімнати і прямо перед тобою океан - каже Андрій.

Серед цікавих спогадів з Тонги є ще одна ночівля. Була вона в столиці. Там Андрій ночував у кімнаті, де було більше 20 людей. І тільки вранці чоловік побачив, що всі його сусіди були дівчата.

Вануату - цілодобовий вид на вулкан

Вануату - країна, в якій Андрій був найдовше, а саме 8 днів. За словами чоловіка, там було найцікавіше. Особливо на одному з островів, де зовсім немає інфраструктури. Хмельницький мандрівник жив там у будиночку на дереві. Коштував такий “номер” 8 доларів. А з вікна Андрія розкривався, як не дивно, не океан і навіть не пальми. Цілодобово він спостерігав за виверженням вулкана. 

• Я жив у маленькому будиночку на дереві. Ніч там коштувала 8 доларів. Все, що там було - це ліжко. Піднятися туди можна було дерев’яними сходами. А з мого вікна виднівся вулкан. Я спостерігав за виверженням вдень і вночі. Взагалі вулкан цей дуже активний - каже Андрій Бондаренко.

Відзначає Андрій і місцевих. Розповідає, що всі вони неймовірно привітні. Щоправда, напівголі. Наприклад, чоловіки прикривають лише статевий орган. Жінки ж одягнені тільки спідницю. Ще одним їх невід’ємним атрибутом є мобільний телефон. Його носять всі і всюди. 

Відвідав Андрій і столицю. Бачив там водоспади і блакитну лагуну. Однак ті місця Андрія не дуже вразили. 

Ситуація “капець”

Відвідавши чимало островів, Андрія чекала довга дорога назад. Всі квитки куплені, маршрути продумані й час розрахований. Однак щось пішло не так тоді, коли Андрій вирішив “запостити” фото в Інстаграм. Робив він це в аеропорту. Поки підбирав фільтр для світлини і думав над текстом, літак полетів без нього. 

• Я підходжу до працівника аеропорту, а він мені каже, що літак полетів. А в мене вранці літак на Фіджі. Якщо я не попадаю в столицю  - то все, додому я не полечу. Я так сів і думаю - це капець. Варіантів що робити в мене не було. Ночувати там немає де. До найближчого села їхати треба на машині. А її потрібно винаймати. Я взявся за голову і сидів десь 15 хвилин.  Тут до мене підходить працівник і каже йти на злітно-посадкову смугу. Мовляв зараз літак повернеться. Я йду і дивлюся, що приземляється літак. Пілот відкриває вікно і каже мені: “давай бігом!”- згадує Андрій Бондаренко. 

Коли хмельницький мандрівник зайшов у літак, то всі місцеві з нього реготали. Хоча Андрій каже, що очікував від них геть іншої реакції. 

У скільки обійшлася мандрівка 

Перельоти - більша половина витрачених коштів в Океанію. За всю подорож їх було 14. За словами Андрія, на самих островах жити не дуже й то витратно. Та це за умови, якщо ночувати “на деревах” та їсти місцеву їжу. Загалом, хмельницький чиновник витратив на подорож Океанією три з половиною тисячі доларів. 

• Переліт до Океанії, до Фіджі, в обидва кінці обійшовся менше тисячі доларів. Я піймав акцію на Сінгапур. Туди і назад з Києва долетів за 490 доларів. Трохи більше 400 доларів заплатив за переліт з Сінгапура в Сідней. Дорога в Сінгапур назад обійшлася трохи менше як в 500 доларів. Також є перельоти по країнах Океанії. Це також додаткові витрати - розповідає Андрій Бондаренко.

Усі свої мандрівки Андрій планує мінімум за півроку. Наступна має відбутися вже в лютому. Тоді чоловік “відкриє” для себе Південну Америку.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.