Що означає рішення Конституційного Суду про декларування та які можуть бути наслідки

Засідання Конституційного Суду — ілюстративне фото

Конституційний Суд скасував ряд законодавчих норм щодо протидії корупції. Зокрема, йдеться про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, вільний доступ до декларацій чиновників та перевірку цих документів Національним агентством з питань запобігання корупції.

Серед наслідків рішення суду називають загрозу скасування безвізового режиму з ЄС та припинення співпраці з МВФ. Нагадаємо, що раніше ми неодноразово готували матеріали про майно, статки та доходи чиновників Хмельницького. Якщо рішення суду залишиться чинним, ми більше не зможемо вас про це інформувати. Пояснюємо детально, що вирішив Конституційний Суд, які це матиме наслідки та що про все це думають хмельницькі активісти.

Рішення суду та його обґрунтування

До Конституційного Суду звернулися 47 народних депутатів з фракцій партій «Опозиційна платформи — За життя» та «За майбутнє». Вони вимагали скасувати окремі положення закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу в частині подання чиновниками декларацій, їхньої перевірки та відповідальності за неправдиву інформацію.

Рішення суд прийняв вчора, 28 жовтня. Документ вже є у вільному доступі. Приблизно половина його тексту — це обґрунтування важливості відокремлення судової гілки влади від законодавчої та виконавчої. Зокрема, зазначається таке:

«Здійснення державної влади відповідно до вказаних конституційних приписів, зокрема на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні».

У рішенні суду наголошується на важливості боротьби з корупцією, зокрема з посиланням на рішення європейських органів. Разом з тим зазначається таке:

«…боротьба з корупцією не повинна впливати на незалежність судової влади. Крім того, процес перевірки на предмет виявлення корупції, звільнення та притягнення до відповідальності осіб, які не пройшли перевірки, може використовуватися як інструмент для зловживання та усунення політично „небажаних“ суддів».

Судді також прийшли до висновку, що Верховна Рада може нехтувати принципами поділу влади на гілки. Це проявляється у тому, що окремі органи та посадові особи мають повноваження «щодо організації та діяльності судів, визначення судоустрою і статусу суддів тощо поза встановленою Конституцією України їх компетенцією». Таким чином законами створені умови для неправомірного впливу на суд та втручання у його діяльність. Судді також вважають, що лише органи судової влади можуть проводити перевірки та контроль діяльності судів та суддів.

Зрештою судді прийшли до висновку, що НАЗК має прямий вплив на судову гілку влади, зокрема на суддів. І це, на думку суддів КС, недопустимо. Крім того, у рішенні йдеться, що кримінальна відповідальність за неправдиве декларування та відмова від подання не відповідає тяжкості цього порушення.

Зрештою судді визнали неконституційними та скасували, зокрема:

• право НАЗК отримувати інформацію, необхідну для виконання його повноважень

• право НАЗК приймати заяви про порушення закону «Про запобігання корупції», а також самостійно перевіряти порушення цього закону

• право НАЗК звертатися до суду та вимагати дотримання закону «Про запобігання корупції»

• право НАЗК складати адміністративні протоколи

• обов’язок всіх посадових осіб не приймати рішення, якщо у них є конфлікт інтересів

• відкритий доступ до декларацій всіх посадових осіб

• обов’язок НАЗК контролювати подачу та перевіряти зміст декларацій

• обов’язок НАЗК моніторити спосіб життя декларантів

• обов’язок декларантів повідомляти про суттєві зміни у майновому стані

• відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, передбачені законом «Про запобігання корупції»

• кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації

Розбіжна думка судді Головатого

Рішення КС підтримали 14 суддів, ще 4 виступили проти. На сайті суду опублікована також розбіжна думка судді Сергія Головатого, який не підтримав рішення більшості. Він заперечив усі аргументи, яким керувалися при ухваленні рішення. Зокрема зазначив, що законодавство України у сфері запобігання корупції схвально оцінили міжнародні організації.

Суддя також вважає, що повноваження НАЗК зовсім не є втручанням у діяльність суддів:

«…визначені Законом повноваження НАЗК не є втручанням в професійну діяльність суддів — здійснення правосуддя, а спрямовані на досягнення легітимної мети — запобіганню корупції в державі, у тому числі шляхом перевірки, формування доброчесності осіб, які виконують певні функції держави або місцевого самоврядування, що є конче потрібними у демократичному суспільстві».

Сергій Головатий також вважає юридично необґрунтованим скасування кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей.

Наслідки рішення Конституційного Суду

Національне антикорупційне бюро вважає вчорашнє рішення суддів КС руйнуванням антикорупційної реформи. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті відомства. Зокрема, в НАБУ повідомили таке:

«Запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань держави після Революції Гідності. Це — наріжний камінь антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році. Його мета — зробити владу прозорою та підзвітною суспільству. Адже декларантами є особи, що утримуються коштом платників податків, у тому числі це стосується і суддів.»

Через рішення суду мають бути закриті 110 кримінальних проваджень щодо 180 фактів умисного подання неправдивої інформації в деклараціях.

Ще один наслідок — НАЗК було змушене закрити доступ до всіх декларацій посадовців, які є у реєстрі. Крім того, тепер неможливо призначити голів обласних і районних рад, а також їхніх заступників. Все через те, що НАЗК не може провести щодо них спеціальну перевірку.

Як повідомляє «Українська правда», рішення КС порушує зобов’язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС. Сьогодні «Європейська правда» повідомила, в ЄС можуть тимчасово призупинити безвізовий режим для України. Про це повідомили неофіційні контакти посла України при ЄС Миколи Точицького.

Заява НАЗК щодо Головатого та Завгородньої

У заяві НАЗК йдеться, що агентство виявило ознаки недостовірного декларування у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Також повідомляється, що вони брали участь у прийнятті рішення щодо декларування і таким чином мали конфлікт інтересів. Як повідомляють у НАЗК, вони за законом не мали права голосувати. Сума недостовірних відомостей у Головатого складає 3,6 мільйона гривень в 2019 році, у Завгородньої — 615 тисяч і 754 тисячі за 2018 та 2019 рік відповідно.

Зазначимо, що Сергій Головатий рішення КС не підтримав, про що свідчить його розбіжна думка з детальним роз’ясненням позиції. Про неї йшлося вище.

Що буде далі?

Президент України Володимир Зеленський скликав термінове засідання РНБО, яке буде закритим. Про це повідомили на сайті Офісу Президента. Там не сказано прямо, що обговорюватимуть рішення Конституційного Суду. Проте саме такий висновок можна зробити зі згадки про корупцію та прозорість у державному управлінні.

— Змушені констатувати, що останнім часом з'явились ознаки того, що окремі суб’єкти намагаються переглянути ключові частини суспільного договору в Україні, які передбачають нульову толерантність до корупції та будь-якої форми непрозорості в державному управлінні. Це неприпустимо, — йдеться у повідомленні на сайті Офісу.

Також там зазначено, що на засіданні обговорять ситуацію, яка склалася в національній безпеці країни, та ухвалять відповідні рішення.

Хмельницькі активісти про рішення КС

Олег Черненко, представник руху «Чесно» у Хмельницькій області:

— Коли зло не покарати вчасно, воно вилазить ось такими от рішеннями, які приймаються Конституційним Судом, зокрема людьми, які мають незадеклароване майно або майно, задеклароване в Росії, і приймають все одно рішення, щоб їхні декларації закрили. Перш за все це сигнал для недоброчесних депутатів, чиновників і всіх декларантів, яким фактично дали зелене світло для приховання свого майна. Тому що час, поки є декларації, вже всі їх заповнювали, ніяких проблем там не було, ми знали, хто чим живе. А тут можна все сховати і можна наживати незаконним шляхом.

Альона Береза, голова громадської організації «Жіночий антикорупційний рух»:

— Я була вражена, що з 2014 року у нас могли відбутися такі події. Для мене це взагалі був такий шок. Навіть більший шок, ніж коли нам запровадили декларування для антикорупційних активістів. Це такий розворот на 180 градусів для мене, оскільки до багатьох кроків я особисто долучалася. Це велика робота, і виходить що ми просто зараз ставимо жирний хрест на всьому тому, що ми здобули. Судді Конституційного Суду мали би бути елітою в суддівській системі, і тендітно ставитися до таких рішень.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.