У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки

У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки
Російська нарівні з українською – нинішня реальність, оскільки відповідний законопроект наразі на розгляді у Верховній раді.

Допоки депутати вирішують мовне питання кулаками, хмельничани спілкуються обома мовами, хоча для більшості рідною є саме українська
 

Російськомовні громадяни тепер зможуть вільно писати свої звернення і заяви мовою, якою їм зручно користуватися. Рівні права усім громадянам України влада вирішила затвердити, прийнявши законопроект «Про засади державної мовної політики».

На Хмельниччині українська мова є рідною для 95,2% жителів області. Принаймні такі дані подає всеукраїнський перепис 2001 року. Це на 3,9% більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову вважають рідною 4,1%. Частка інших мов, які були вказані як рідні, становила 0,7%.

Законопроект про засади державної мовної політики передбачає, що державною є і залишиться українська. Але при цьому передбачається, що до регіональних мов, або мов меншин, які проживають на території країни, віднесені: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька.

Законопроект вже встигнув завоювати своїх прихильників, рівномірно як і противників, які вважають подібні зміни нічим іншим, як приниженням української, що може призвести навіть до розколу суспільства. Протидія вже супроводжується столичними протестами та обуренням опозиції. Прихильники стверджують, що популяризація російської мови в Україні тільки сприятиме розвитку держави та приймається лише задля задоволення інтересів громадян.

 У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки, фото №1 на сайті vsim.uaІгор Корнійчук (49), депутат Верховної Ради ІІІ скликання від Компартії України

 Ми - за,але вирішує народ

-Для Хмельницької області «мовне питання» гостро не стоїть на порядку денному, проте є значна частина співвітчизників, які потребують введення регіональної мови.
Позиція комуністів стосовно двомовності чітка та послідовна – ми виступаємо за дві державні мови, але все повинен вирішити народ. Потрібно провести всеукраїнський референдум і дати можливість українцям самим визначитися щодо мовної політики держави. В іншому випадку «мовне питання» і надалі буде використовуватися для підбурення громадян напередодні виборів.

 

 

У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки, фото №2 на сайті vsim.ua

Віктор Адамський (45), депутат облради від Батьківщини

Мова – засіб політиків

- Двомовність в Україні об’єктивно визнає слабкість у побудові європейської країни. Діюче законодавство дає змогу розвиватися мовам нацменшин. Цей же документ є достатньо недолугим. Питання мови – це питання політики. На жаль, те, що не мало би бути розмінною монетою, перетворюється на інструмент боротьби за електорат.
Я був в Києві в день прийняття законопроекту у першому читанні. Людей, які стояли по Грушевського, потрібно було бачити. Абсолютно різні, вони так просто не здадуться. Впевнений, що опозиція в народі змусить владу задуматися про можливі наслідки.

 

У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки, фото №3 на сайті vsim.uaМихайло Войтюк (69), депутат облради від Партії регіонів

Двомовність – європейський підхід


- Я вважаю, що гірше не буде нікому. Потрібно поважати національності, які проживають в Україні. Держава має забезпечити рівність мов, особливо якщо людям зручно користуватися російською, а така частина доволі значна. Українська є основною державною мовою, її потрібно стверджувати. А образити її ніхто не посміє, й нехай громадяни не переживають, загрози бути не може. Паніку наводять люди, яким вигідно піаритися, нібито займаючися національними питаннями. Двомовність – європейський підхід, адже більшість країн Європи має кілька державних мов.

 

У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки, фото №4 на сайті vsim.uaВолодимир Безкоровальний (48), депутат облради від Фронту змін

Єдина мова – могутня держава

- Знання іншої мови – це честь, але двомовність в країні – приниження української мови і більшої частини її носіїв. Державна мова повинна бути одна. Кожна суверенна держава повинна відстоювати інтереси рідної мови.
Більшість старшого населення розмовляє суржиком, тому потрібно відроджувати українську мову, вдосконалювати її. Головна надія – молоде покоління, яке повинне навчатися українською рідною мовою. Усі внутрішні справи мають бути українською, а зовнішньополітичні справи нехай ведуться мовою, яка є міжнародним стандартом.
 

 

У Хмельницькому за мову не б’ються. Поки, фото №5 на сайті vsim.uaВіталій Діденко (36), депутат міськради від Свободи

Двомовність – загравання з електоратом

Партія регіонів обіцяла, що вони приймуть цей закон. І так звані опозиціонери, здались. Як в народі кажуть – «верховна зрада». Проблеми з мовами не існує. Цигани говорять на циганській, китайці – на китайській. Але є держава Україна, і повинна бути державна мова українська. А вдома говоріть хоч китайською, якщо вона подобається.
Мовне питання – це загравання з електоратом. Україну розділили на частини. Партія регіонів сказала: «Ми хохлів нагнули, і тепер буде у нас регіональна мова російська». Це просто маніпуляції з виборцями.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up