Мазури, війна та бронепотяг «Гандзя»: історія мікрорайону Гречани

скріншот із Nagolos TV

• Спершу це було село, яке заселили поляки. 

• Гречани зіграли значну роль під час І та II світових війн. 

• Зібрали найцікавіше з історії зародження мікрорайону.

Мікрорайон Гречани розташований у західній частині Хмельницького. Зараз це частина міста, а раніше — повноцінне село. Воно виникло на початку XVIII століття, після того, як у 1699 році турки залишили Поділля і Плоскирів. Тоді польський рід Замойських переселив сюди селян із польських земель. Гречанське паровозне депо зіграло важливу роль під час Першої світової війни, а під час Другої світової Гречани стали центром підпільного спротиву. 

Історію виникнення та розвитку Гречан розповідаємо у матеріалі. 

Назва походить від «гречаних ланів»

Як ми уже згадували вище, після того, як село покинули турки, воно спустіло. Щоб оживити ці землі, Замойські привезли сюди селян із далеких польських країв — Мазовії та мазурського Поозер’я. Так на подільській землі оселилися мазури, які згодом стали корінням католицької громади Хмельницького. Частина переселенців осіла на захід від Плоскирова — там, де колись були гречані поля. Саме тому нове поселення дістало назву Гречана. 

Хоча найстаріша згадка про село — у першій половині XVII століття. На мапах французького інженера Гійома де Боплана 1630-1640-х років поселення позначене як Reczana; у «Географічному словнику Королівства Польського» воно фігурує вже 1616 роком. Назву пов’язують із гречаними полями, які тут колись засівали.

У «Камеральному і топографічному описі Проскурівського повіту» (1797–1799 рр.) село описувалося так: 

Село Гречани. Розташування має переважно на рівному місці та частково по косогору, на правому березі Бугу, при впадінні Плоскої. Оточене з одного боку річкою Богом, с другого — річкою Плоскою, за якою орне поле, с третього – рівним чудовим вверх по Богу простором, с четвертої – орним полем. Стара дерев’яна корчма. На річці Плоскій за селом дерев’яний млин на одній греблі з одною кліттю з двома борошномельними поставами, кожен виробляє за добу по 5 корців. Дерев’яна ґуральня проста на два котли, в якій виробляється горілка. Все це перебуває в оренді у євреїв за суму 450 сріблом. Селянські мазурські будинки розташовані нерегулярно з гарними невеликими при них городами. 

У XIX ст. Гречани належали Сергію Нахімову. Згідно із переписом населення 1897 року, тут проживало 2 182 осіб. Продовжували діяти млин та ґуральня, згодом з’явилась цегельня. 

Значні зміни відбулися у 1913 році, коли збудували паровозне депо (локомотивне «Гречани»), і село стало залізничним вузлом, кудою курсували потяги від Проскурова до Шепетівки й Кам’янця-Подільського.  

Під час Першої світової німецька авіація атакувала саме станцію Гречани: німецький літак скинув дві бомби на станцію, однак не влучив. За радянською версією, тут, у травні 1919 року, за одну ніч збудували бронепотяг «Гандзя». На ньому Червона гвардія брала участь у звільненні від противника Ярмолинців, Дунаєвець, Городка, Гусятина, Кам’янця-Подільського. 

У Другу світову вій­ну Гречани стали центром підпільного спротиву: в 1941-му тут створити підпільну антинацистську групу, яка виводила з ладу техніку, зривала рух потягів, проводила інші диверсії. У 1944-му тут точилися активні бої за звільнення території від окупантів. 

Приєднання до Проскурова та розвиток 

У 1946 році село приєднали до міста Проскурова й поділили на Ближні й Дальні Гречани, що існує й дотепер. 

У 1928 році польська громада збудувала Народний дім (Dom Ludowy) по вул. Вокзальній, 59. Його фінансували самі мешканці: із кожного двору збирали по 5 карбованців — це як вартість 1 корови. 

Католицьке життя громади пов’язане з костелом святої Анни. Після знищення головного костелу в центрі Проскурова у 1938-му, польські віряни залишилися з капличкою на римо-католицькому цвинтарі в Гречанах, на місці якої згодом постала нова святиня.

Вже у 1950–60‑х роках тут почали збудували житлові багатоповерхівки, лікарню, парк і стадіон на потреби залізничників; в 1970–80‑х — розгорнулись промислові підприємства, зокрема заводи «Термопластавтомат» і «Нева». 

Цікаві факти з історії 

• У XIX столітті, коли Гречанами володів Сергій Нахімов, він ввів «сухий закон». На дорозі, що вела з Проскурова, поставив варту. Вона не пропускала селян, які поверталися з міста напідпитку;

• Кінотеатр «Восток», відкритий 1962-го, мав 320 місць, тут показували різні радянські фільми. Зараз в цій будівлі функціонує СКЦ «Плоскирів»;
• Завод «Термопластавтомат» виробляв ін'єкційні машини, їх експортували по всьому світу;
• У лютому 1927 року в селі заснували сільську раду. На той час у Гречанах проживало 3656 осіб, серед яких переважну більшість становили поляки — 3408, також було 187 українців та 53 росіянина. До складу новообраної сільради увійшли 52 депутати: 51 поляк і лише один українець. 

Читайте також: 

Озерна, якої ви не знали: хронологія розбудови наймолодшого мікрорайону міста

Забуте минуле Лезневого: кому належало село і як воно стало частиною Хмельницького

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.