• Для успішних продажів, від зубного болю чи крадіжок.
• Наші пращури вірили в замовляння й часто застосовували їх у житті.
• Як подоляни позбавлялися поганого й закликали щось хороше?

Вірування, звичаї, обряди й замовляння - все це було присутнім у житті подолян. Наші пращури довіряли народній метеорології, медицині і навіть землеробському календарю. Деякі з тодішніх вірувань перейшли і в наш час, а деякі загубилися серед років.

Особливу увагу в народі приділяли обрядам. Скажімо, в Дунаєвецькому районі на третій день весілля було прийнято в домівках молодих ставити солом’яне опудало. Його одягали в старий одяг, возили по селу, а потім спалювали перед ворітьми. Люди вірили, що в такий спосіб біда згоріла і її не буде в молодій сім’ї.

Інший вид вірувань наших пращурів - замовляння. За допомогою цього позбавлялися недуг, ворогів або ж “програмували” себе на успіх. Деякі з таких представлені в книзі Василя Струманського “Народознавство Поділля”. Гортайте далі й дізнавайтеся, як подоляни боролися із безсонням й заряджали себе на успіх.

Замовляння від крадіжок та іншої біди

Ввечері, коли всі спали, наші пращури йшли до бузкового дерева і казали: “Добрий вечір тобі, бузиннице, доброчинне! Що Адаму і Єві було, як Адам Єву зрадив? Не було нічого, і мені нехай не буде нічого, хрещеному, пороженому”.

Тоді рвали листок з бузини і відходили назад на три кроки. Потім знову підходили і все повторювали. Робили це тричі. До зірваного з бузини листя додавали ягідки німиці. Перед цим ягоди клали на праву ногу і казали: “Німице німа. Будь мені помішна, щоб моїх ворогів понімило і поглушило”.

Згодом до листя бузини й німиці додавали верхній окраєць пасхального хлібу. Все це зв’язували у вузлик і носили при собі. При цьому не забувади повторювати:

• Я не боюся нікого, бо маю три королі під собою. Один німий, другий глухий, а третій сліпий. Я до вас з паскою, ви до мене з ласкою. В сам перед Бог і люди добрі.

Від зубного болю

Люди зверталися до місяця із наступними словами: “Місяцю новий! Питайся старого, чи болять зуби у вмерлого. Не болять. Нехай же й мене не болять, хрещеного, пораженого”. Ці слова повторювали тричі.

Для успішних продажів

Напередодні різдвяної вечері на столі мало лежати три нових ложки. Згодом їх  поливали водою. А тоді ними кропили місце на ярмарку, що було призначене для продажів. При цьому говорили: “Як ми до ложок липнемо, так щоби купці до моєї худоби липли”.

Від безсоння

Вранці до сходу сонця виходили з будинку, дивилися на ліс і казали:”Отче наш. Добрий вечір тобі ліси недобори. Посватаймося і побратаймося. Ти маєш сина, а я маю дочку. На тобі пласкавицю, дай мені соновицю. Нехай ні спить, ні дрімає. Нехай по лісі гуляє. А моя хрещена, порожена нехай спить як день, так ніч”. Це повторювали тричі.

Після цих слів нахилялися і брали те, що попадалося під руки. Те, що взяли, клали в посуд з чистою холодною водою і вмивали нею хвору людину. Потім воду виливали в річку чи криницю. 

У книзі зазначено, що при замовлянні треба було дивитися лише на ліс. Інакше можна було забрати сон того, на чий будинок дивилися.

Від ворогів

Наші пращури брали три священних нитки й обтягували ними будинок. При цьому говорили:

• Я собі основую на нове життя, на своє щастя і здоров’я. Щоб ніколи ніхто мені не наступив на моє обійся, щоб ніколи від мене нічого не відіймилося.

Якщо хтось зі знайомих цікавився нитками на будинку, відповідали: “Це щоб яструб курей не ловив”.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.