Рожева будівля з колонами на Шевченка: що там було і чому вона пустує

У Хмельницькому 125 будівель, на яких висить табличка з QR-кодом. Вона повідомляє про те, що споруда цінна, неординарна та унікальна в своєму роді. В одних жили поміщики, в інших аптекарі. Десь були перші в місті ресторанчики, а десь готелі. За цими будівлями зазвичай доглядають, адже вони входять до архітектурної спадщини міста. Однак залишаються і ті, про які всі забули. 

Одна із таких розташувалася просто навпроти “Сільпо”, що по вулиці Шевченка. Під #33 тут стоїть рожевий будинок з колонами. Не помітити його важко. Адже споруда помпезна та знаходиться практично в центрі міста. Щодня повз неї проїжджають чи пробігають у справах тисячі людей. Та чи знаєте ви її непросту та водночас цікаву історію?

Історія будівлі

Будівля з колонами - унікальна в своєму роді. Її побудували в 50-х роках минулого століття. Вона має своєрідну архітектуру сталінського періоду. Раніше в приміщенні було обласне шляхове управління та житлові квартири. 

• Це була сталінська споруда із притаманною їй помпезністю. Колони, високі стелі, відповідне оздоблення. Збудували її в 1952 році. До речі, це одна із останніх споруд у Хмельницькому, яка була побудована в такому стилі. Після смерті Сталіна до влади прийшов Хрущов. Він видав постанову «Про архітектурні надмірності», згідно з якою заборонялося будувати будинки в такому стилі. Надалі почали зводити “хрущовки” - п’ятиповерхові будинки без всякого оздоблення. В цьому ж приміщенні з колонами, був центральний офіс управління автошляхів Хмельниччини. Вони там перебували на постійній основі з 50-х років і десь до початку 2000-х. Розміщалися на першому поверсі, там були офіси. А на другому - житлові квартири. Мешкали там тільки працівники цієї ж установи, - розповідає краєзнавець Сергій Єсюнін.



















Нікому не потрібна пам’ятка

В 2010 році будівлю внесли до переліку архітектурних пам’яток Хмельницького. На неї повісили табличку з QR-кодом. І забули. За приміщенням ніхто не доглядає. Колони стоять облізлі та потроху сипляться. Балкони вже давно аварійні, а скло на вікнах побило вітрам та часом. 

Здавалося б, окрім павуків там ніхто не живе. Однак у вечірній час на задній стороні двору світиться самотнє віконечко. Там живе Людмила Данильчук. 

Жінка вже на пенсії. І вона єдина, хто хоч якось опікується будинком. 

Ще в 50-х роках її дідуся запросили на роботу в обласне шляхове управління. До Хмельницького він переїхав з родиною і отримав квартиру на другому поверсі будівлі по Шевченка, 33.

• Тут було шляхове управління на першому поверсі, а на другому - жило начальство. В найбільшій, трикімнатній квартирі, жив начальник обласного автодору Буднецький. Далі його заступник Галонський. Була ще квартира Сударикова - головного інженера і мого дідуся Москаленка. Дідусь сюди приїхав із Москви з сім’єю, - розповідає Людмила Данильчук.

Кому належить будівля

На початку 2000-х обласне шляхове управління переїхало в нову будівлю, а приміщення з колонами виставили на продаж. 15 років тому його придбав “Правекс-Банк”. Там хотіли відкрити центральний офіс філії банку. 

• Вони придбали перший поверх і скупили всі квартири на другому. В кожному помешканні жила одна сім’я і вони свої квартири поміняли без проблем. А нас було три родини в одній двокімнатній квартирі: я з чоловіком, дочка з сім’єю  і син теж з родиною. Нам запропонували трикімнатну квартиру, але ми хотіли три однокімнатні. Шукати варіанти сказали самим. Ми знайшли, вони не хотіли давати завдаток, бо ніби не було грошей в той момент. Поки ми вели перемовини, квартиру продали. Тоді було дуже важко морально і мій чоловік через хвилювання за 5 днів помер, - говорить жінка.

Мав бути банківський маєток

Людмила Данильчук своє житло так і не продала. Наразі вона одна мешкає у цьому величезному пустому домі. За словами представника “Правексу”, так сталося через завищені вимоги мешканки. 

• Ми хотіли забрати будівлю повністю. Там мав бути красивий банківський маєток. Викупили перший поверх і три квартири на другому. Залишилася одна, де зараз живе пані Людмила. У свій час вони з чоловіком не дали нам переформатувати будівлю під себе. Спочатку збиралися продати, але згодом відмовилися. На сьогодні ми продаємо три квартири, плюс перший поверх, а новий власник уже буде сам визначати, що він хоче бачити в цьому приміщенні й домовлятися із мешканкою, яка там залишилася, - розповідає керівник управління активами “Правекс-Банку” Юрій. 

Виставили на OLX

Частину будівлі, яка належить банку, продають за 200 тисяч доларів. У 2016 році, коли будівлю лише виставили на продаж, вона вартувала 500 тисяч “зелених”. Є будівля і на OLX. Там за неї просять 199 000 тисяч.

В описі зазначають, що приміщення має загальну площу 557 квадратних метрів. А представник банку говорить, що об’єктом доволі часто цікавляться. 

• До нас зверталися з проханням продати будівлю під знос. Там хочуть поставити висотку в 16 поверхів. Через те, що це архітектурна пам’ятка, для таких цілей ми продати її не можемо. Зараз я роздумую над варіантом, щоб продати будівлю по частинах. Перший поверх віддати під офіси, а квартири виставити на продаж, як житлові. Так для мене вийде навіть вигідніше. По моїм розрахунках мінімум тисяч на 50-80. Місце класне, думаю з продажем частинами не буде проблем. Хоча хотілося б, щоб її забрали повністю, - говорить Юрій.

Потроху руйнується і потребує господаря 

В середині будівля вже почала тріскатися та має дірявий дах. Коли йде великий дощ, по стінах тече вода. Вікна в більшості приміщень побитті. Людмила Данильчук говорить, що іноді тут чути, як гуляє і свистить вітер. Буває чутно якийсь скрип. Однак жінка каже, що залишатися в домі одна не боїться. Тут для неї все рідне. Адже прожила в цій квартирі все життя.

На першому поверсі банк організував міні-склад. Там тримає весь непотрібний їм мотлох. До помешкань на другому поверсі доступ має і пані Людмила, як вони виглядають жінка показала і журналістам vsim.ua.

Будівлю охороняє домовичок

Ми відвідали найбільше помешкання в будівлі. Воно має три кімнати. І колись належало начальнику шляхового управління. Від колишніх мешканців там залишилося два радянських крісла. Чемодан зі старими пляшками та оригінальна пічка, яка досі працює.





















Взимку приміщення не опалюється. Хоча газ там проведений. Тепло надходить лише до квартири Людмили Леонтіївни. Через це в морози там волого та прохолодно. На сходах висять кілька килимів, їх провітрює власниця житлової квартири. Хоч стіни біля сходів облізлі, жінка повісила на них кілька картин. Каже, що так затишніше.

Наразі компанію в домі їй складає онук. А в інший час жінку охороняє домовичок, який стоїть при вході у помешкання. З ним Людмила Леонтіївна ділить будинок з колонами вже багато років. 

Досі вона не втрачає надію, що прийдуть нові власники та заберуть її квартиру на гідних умовах. А поки просить місцеву владу, хоча б трішки підлатати будинок. Адже це таки архітектурна пам’ятка. Хоч, здається, про це давно забули.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.