Склеп на 54 труни та 200 років історії: на Хмельниччині дослідили унікальне кладовище (ФОТО)

Дмитро КАРДАШ

Кладовище у Кутківцях на Хмельниччині. Фото з сайту «Україна Інкогніта»

Появу цвинтаря у Кутківцях пов’язують з будівництвом костелу у 1780-х роках.
Склепи були розкриті та розграбовані, ймовірно, у 1960-х роках.
Розповідаємо, що ще відомо і який зараз стан давнього кладовища.

У селі на Хмельниччині розташоване давнє кладовище, яке почали використовувати понад 200 років тому. Цвинтар особливий наявністю склепів, один з яких може вважатися найбільшим в області. У ньому є 54 місця для трун, хоча кількість похованих у ньому поки що не називається. Дослідив цвинтар історик Дмитро Полюхович, який є членом ГО «Україна Інкогніта».

Село Кутківці розташоване у Закупненській громаді Кам’янець-Подільського району, приблизно на півдорозі між Городком та Гусятином. Історія римо-католицького кладовища зі склепами пов’язана з будівництвом костелу, яке тривало у 1786-1789 роках. Парафія храму охоплювала 12 довколишніх сіл. При костелі й заклали цвинтар, де ховали вірян. Про це Дмитро Полюхович розповів у своїй публікації на сайті «Україна Інкогніта».

За словами Дмитра Полюховича, першим, що привертає увагу, є огорожа. Використання каменю для парканів є поширеним у цих краях, що пов’язано з наявністю родовищ цього матеріалу. Проте паркан кладовища збудований з обтесаного каменю, блоки якого ретельно підігнані один до одного. Дмитро Полюхович вважає, що огорожа збудована у XVIII столітті, тобто у той же період, що й згаданий вище костел.

На кладовищі багато склепів, але всі вони розкриті й частина пам’ятників повалена. За переказами, у минулому склепів на цвинтарі налічувалося понад 20. За тими ж переказами, до Жовтневої революції (1917 рік), коли за кладовищем доглядала парафія, воно було своєрідним парком. Там були газони, квітники, посипані піском доріжки та лавки.

Більшість склепів зламали та розграбували місцеві скарбошукачі у 1960-х роках. Дмитру Полюховичу вдалося помітити шість склепів та ще шість місць, де є щось схоже на них. Єдине прізвище, яке вдалося прочитати, — Підгорецькі. Вони були дідичами сіл Теремківці та Юрківці, які розташовані поряд із Кутківцями. Дідич — це титул спадкового землевласника, використовуваний у XIV-XIX століттях.

Над одним зі склепів кладовища височіє пам’ятник у вигляді неоготичної альтанки. Вона вирізьблена з каменю та прикрашена високим шпилем. Дмитро Полюхович вважає, що в альтанці була сакральна фігура, яка нині відсутня.

До одного зі склепів, який дослідив Дмитро Полюхович, ведуть сходи, наполовину засипані землею та опалим листям. З обох боків підземного коридору є три ряди ніш, по дев’ять у кожному. Загалом місць під труни налічується 54. У склепі є людські кістки та труни. Про кількість похованих людей не повідомляється. На фото в склепі помітно побутове сміття на зразок пластикових пляшок. Судячи зі світлин, висота склепу перевищує людський зріст. За інформацією Дмитра Полюховича, це найбільший виявлений склеп на Хмельниччині.

Дмитро Полюхович також звернув увагу на хрести, які мають специфічну форму. Вони датовані першою третиною XIX століття, найстаріший — 1816 роком. Останній має характерну форму, яка є популярною у цьому краї на православних кладовищах. Оскільки цвинтар з’явився у той же період, що й костел, на ньому мають бути й старіші поховання.