«Там закатували мого прадіда»: минуле ЦУМу в спогадах хмельничан

Фото зі спільноти Історія Проскурова у Фейсбук

• ЦУМ почали будувати в 1966 році.

• Під час робіт було знайдено рештки розстріляних людей. 

• Розповідаємо про все це детальніше.

Біля ЦУМу в Хмельницькому, що на Проскурівській, розпочалися будівельні роботи. Місце, де раніше були сходи — повність огороджене. Згідно із паспортом об’єкта, це — реконструкція прилеглої території. Проведуть благоустрій: має з’явитися магазин та відпочинкова зона. Детальніше про це ми розповідали в окремому матеріалі. 

«Знайшли багато трупів» 

Історія центрального універмагу в Хмельницькому почалася в 1966 році. Тоді ж серед місцевих стали ширитися моторошні факти щодо минулого міста. Річ у тім, що на місці будівництва ЦУМу, під час риття котловану, знайшли рештки розстріляних людей – жертв сталінських репресій 1930-х років. Тодішня влада намагалася цей факт приховати. Однак містяни бачили знахідки на власні очі. Про це хмельничани розповідають в спільноті «Історія Проскурова» у Фейсбук. 

Сергій:

• Тоді мені було 7 років. Жив неподалеку. Якраз тоді пізно ввечері йшов разом з мамою до бабусі/дідуся повз будівництва універмагу. Там був якийсь незрозумілий двіж. Територія оточена. Невеличкий натовп. З території криті вантажівки щось вивозили. Ми зупинились. З’ясували у натовпу, що знайшли при ґрунтових роботах багато трупів. Зараз їх вивозять. 

Потім будівництво заморозили на тривалий час. Ми пацанами лазили по будмайданчику. Бачили провалля в підземелля. Але вони були завалені сміттям. 

Таміла:

• Першого чоловіка моєї бабусі там закатували за те, що не хотів все своє майно віддати в колгосп. В стінах були замуровані…

Ніна:

• Мого прадіда теж там закатували. Прабабуся в 37 років лишилася одна з двома дітьми на руках.

Наталія:

• Мій батько бачив, як рили той котлован, як розрили ту могилу. Коридор. В кінець кородору заганяли людей і замуровували. Потім наступних так само. В крайній "кімнаті" він бачив п'ять скелетів. Два дорослих і три дитячих. Мабуть сім'я. В наступній – скелети дівчат. Коси заплетені. Чорні, русяві. Багато. Тоді ще екскаватор викопав взуття. Дитяче теж там було. На другий день все вже було оцеплено, охоронялось. Не підпускали до того котловану. 

Як писали в одній з тодішніх місцевих газет, знайдені рештки людей вивозили та закопували за межами міста. Деякі з них були знайдені під час будівельних робіт на вулиці Степана Бандери. 

- На військовому кладовищі біля меморіального обеліска Жертвам сталінських репресій знайшли свій останній притулок ті, кого забирали з дому вночі, в горезвісні 30-ті роки репресій, забирали від рідних навічно. Забирали, щоб знищити від «ворогів» народу, не залишаючи й крихітки надії на добру пам’ять людську. І в 60-ті роки, коли бульдозеристи несподівано вирили під час будівництва нового універмагу останки трупів, місцева влада приховала від громадян справжню картину (у 30-ті роки на цьому ж місці працівники НКВС розстрілювали так званих «ворогів» народу). 

- Тоді ж, у славнозвісні 60-ті роки, останки трупів уночі було вивезено за межі Хмельницького і в кількох місцях закопано. І ось нещодавно, під час будівельних робіт, на вулиці маршала Рибалка у глинянику під сміттям знайдено одне з погребінь. Прострелені кулями черепи (а всього їх відкопали 61) дають змогу припустити, що це і є ті самі останки жертв сталінських репресій, від яких хотіли позбавитися місцеві органи. І тільки через 60 років хмельничани змогли по людськи, як велить народний звичай, поховати останки своїх розстріляних земляків. На перезахороненні були присутні представники від громадських організацій, а також міськвиконкому, жителі міста й області, – писала авторка Ганна Гороховська у місцевій газеті. 

«Новий універмаг» 

У своїй книзі «Прогулянка Проскуровом» краєзнавець Сергій Єсюнін розповідає, що людей вбивали у підвалах, що прилягали до сучасної будівлі обласного театру ляльок. Там, до 1938 року, було окружне відділення НКВС. 

- Ця споруда (ЦУМ, – прим. автора) свого часу стала справжнім довгобудом. Розпочали будівництво у 1966 році, і одразу при ритті котловану натрапили на жахливі “знахідки” сталінських репресій 1930-х років — рештки розстріляних людей, які були закопані у льохах колишнього НКВС. Тодішня влада цей факт намагалась всіляко приховати, і тому таємно, вночі людські кістки вивезли у яму на цвинтарі. Лише від початку 1990-х років стали відомі всі подробиці трагедії, - зазначав Сергій Єсюнін.

Загалом під час будівництва ЦУМу було знайдено 68 тіл, – розповідав краєзнавець Володимир Чернух журналістам Суспільного. Згодом план будівництва центрального універмагу було змінено. Підземні поверхи не будували. Натомість зробили насип землі. Щоб будівля не просідала, замість бетонних стін звели металеві, – додавав Володимир Чернух. 

У квітні, 1973 року, будівництво ЦУМу завершили. У місті його почали називати «новим універмагом». Раніше такою назвою охрестили Дитячий світ. Його історію ми розповідали вам в окремому матеріалі. 

Наразі у ЦУМі розміщений сучасний супермаркет, кав’ярня, аптека та окремі торгові майданчики на другому поверсі, де продають різну продукцію. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.