Як змінилися мікрорайони Хмельницького за 31 рік. Аналізуємо Південно-Західний, Ружичну й Гречани

Як змінилися мікрорайони Хмельницького за 31 рік. Аналізуємо Південно-Західний, Ружичну й Гречани
Тут і далі фото зі спільноти "Історія Проскурова" у Facebook
  • Розпочинаємо новий проєкт до 31-річчя незалежності України.
  • Як за цей час змінилися мікрорайони Хмельницького?
  • У цьому матеріалі розповідаємо про Південно-Західний, Ружичну та Гречани. 
  • Дивіться ретро-фото, читайте і дізнавайтеся, що й де стало інакшим.

Цьогоріч Україна святкує 31 рік своєї незалежності. Напередодні свята чимало людей згадують, аналізують чи цікавляться, що ж змінилося за цей час. Адже чи не кожен куточок країни став дещо іншим. І Хмельницький тут не виняток, так само як і частини міста. Йдеться про мікрорайони, які з часів проголошення незалежності переінакшилися, розрослися або забудувалися. Журналісти ВСІМ пропонують пригадати, яким же місто було раніше, 30 років тому. Тому розпочинаємо новий проєкт, в якому проаналізуємо куточки Хмельницького. 

Хоч і офіційного поділу на мікрорайони місто не має, та хмельничани все ж розрізняють частини міста за назвами. У цьому матеріалі ми розповімо про Південно-Західний, Ружичну та Гречани. Тому дивіться ретро-фото, читайте і занурюйтеся в ностальгію. 

Південно-Західний: речовий ринок, тролейбусне депо і заводи

Південно-Західний мікрорайон називають одним із найбільших у Хмельницькому. Його розбудова почалася ще в 60-х роках минулого століття. Раніше краєзнавець Сергій Єсюнін розповідав, що на певній частині Південно-Західного району були поля, де росли лікарські рослини. Тепер у місцевих мікрорайон асоціюється зі студентами, підприємствами і, звісно ж, речовим ринком. 

Головні вулиці цієї частини міста - Інститутська, Тернопільська та Львівське шосе. Про це написано в матеріалах міської централізованої бібліотечної системи. 

У Південно-Західному мікрорайоні почали свою роботу два великих підприємства всесоюзного значення - “Новатор” і “Катіон”. Однак після проголошення незалежності міста торкнулася економічна криза. Зокрема, більшість заводів почали переходити на скорочений робочий тиждень, а також звільняти працівників. Таке відбувалося і на “Новаторі”, і на “Катіоні”. 

  • Залишились лише спогади. Боляче дивитись, що зараз з нашим Катіоном,” - пише хмельничанка Ніна в спільноті “Історія Проскурова”. 

Такий коментар жінка залишила під фото, де зображена їдальня “Катіона”. Містяни пригадують, що на той час обід коштував 50 копійок. 

Загалом це підприємство вважали одним із найбільших на теренах СРСР виробником конденсаторів. Пізніше на “Катіоні” випустили мільйонний телевізор і завод вийшов на міжнародний ринок. А от у 2006 році підприємство стало товариством з обмеженою відповідальністю. Він припинив свою роботу. Нині його приміщення здають в оренду. Там розташовані кав’ярня та різноманітні магазини. 

Фото з газети "Проскурів"

У матеріалах Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи йдеться і про державне підприємство “Новатор”, яке хмельничани звикли називати радіозаводом. Там було освоєно серійне виробництво вузлів для бортових прицільних систем винищувачів МІГ-21 та МІГ-23, а також апаратури повітряної розвідки. Після оголошення незалежності України було реформовано внутрішньозаводські структури управління виробництвом. Зокрема, ліквідовано громіздкі підрозділи, натомість створено мобільніші, що дало змогу оперативніше реагувати на пропозиції на попит ринку.  У 2004 році назва підприємства стала брендом заводу, тобто торговельною маркою, якою тепер маркуються товари цивільного призначення.

На Тернопільській за останні 30 років з’явилися різноманітні магазини, супермаркети та розважальні заклади. Серед них - “Сільпо”, дім меблів “Оріт” і аквапарк “7 океан”. На цій же вулиці на початку 2000 років відкрився спортивний клуб “Shpak Gym”. 

Нет описания.
Місце, де зараз Shpak Gym

Вже у 1995 році економічна ситуація стабілізувалася, тому побудували нове тролейбусне депо на вулиці Тернопільська, що розташоване поряд зі старим. Це дозволило збільшити тролейбусний парк та прокладати нову контактну мережу.

Особливий поштовх на початку 1990-х був для розвитку речового ринку.  На той час він був досить невеликим та працював лише раз на тиждень. Про це розповів краєзнавець Сергій Єсюнін. Ринок належав Українській кооперативній спілці.

Возможно, это изображение (дерево и небо)
Львівське шосе

Проте у 1990-ті на Львівському шосе постав цілий комплекс базарів, який був одним із найбільших у Східній Європі. Сюди приїжджали купувати та продавати торгівці з найближчих країн — Польщі, Литви, Молдови, Білорусі. Бувало так, що на базарі доводилося торгувати людям з вищою освітою. Але саме речовий ринок, за словами Сергія Єсюніна, допоміг хмельничанам вижити. Завдяки ринку у місті були робочі місця і навіть стабільно зростала чисельність населення.

Нет описания.

Вулиця Інститутська. Місцеві часто називають її “південно-західною” стометрівкою, таким чином порівнюючи її із Проскурівською. Річ у тім, що там протягом навчального року збирається чимало студентів. Ті проводять час неподалік Хмельницького національного університету. Який, до речі, засновано ще в 1962 році. Спершу це був загальнотехнічний факультет Українського поліграфічного інституту. Після проголошення Незалежності, у 1994 році, заклад став Технологічним університетом Поділля. Нині це ХНУ, що має найвищий рівень акредитації. 

Нет описания.
Колишній гастроном на Інститутській

Ружична: від відновлення храму до реконструкції садочку

Мікрорайон Ружична. Його історія налічує кілька століть. За час свого існування змінилося там чимало. Колишні маєтки, млин та “наливайку” замінили приватні будинки місцевих жителів. 

Сьогодні Ружична - це забудована приватними будинками південна околиця міста. Головною вулицею є Кам’янецька. Дістатись до Ружичної можна на маршрутках №18, 27 і 40.

Ще в 1840 році в цьому селі налічувалося 190 дворів. Там проживало 446 дорослих і 102 дитини. Тоді в селі діяв так званий “регламент”. Кожен селянин мав обов’язково поєднувати своє життя із військовою службою. Крім того, без дозволу начальства люди не мали права перебудовувати хату, одружуватися або навіть поїхати на ярмарок. Про все це розповіла колишня завідувачка зразковим меморіальним музеєм академіка Михайла Павловського Ганна Кухтюк. 

У 1981 році село приєднали до Хмельницького і воно стало передмістям. Крім того, саме в Ружичній був збудований перший підземний перехід в місті. Відомо, що певний час мікрорайон залишався головним пунктом для шопінгу хмельничан. До універмагу “Кооператор” за покупками приїжджало чимало містян. 

Після проголошення незалежності мікрорайон став розбудовуватися. Зокрема, в 1992 році відновили Свято-Успенський храм, частина якого раніше згоріла. Крім того, у 2011 році розпочалося будівництво Римо-католицької церкви Святого Петра і Павла. 

На території мікрорайону поступово стали з’являтися різні організації, підприємства і магазини. Також відбулася реконструкція та добудова дитячого садочка «Світлячок». На місці колишнього “Кооператора” відкрився меблевий центр “Пан Диван”. 

Неподалік ставу розкинувся ресторан “Малинівка”, що раніше називався “Веселка”. Хмельничани добре його пам’ятають ще задовго до часів оголошення незалежності України. У спільноті “Історія Проскурова” згадують, як гуляли там власне весілля чи святкували інші важливі події у житті.

Возможно, это изображение (на открытом воздухе)
Ресторан "Веселка"

Також у мікрорайоні є публічне акціонерне товариство "Проскурів", що засновано в 1999 році. ПАТ "Проскурів" виробляє м’ясну продукцію, фрукти, пиво, безалкогольні напої. Крім того, серед продукції є тротуарна плитка і технічні гази. 

Гречани. Відкриття підприємств і навчальних закладів

За час існування Гречан там змінилося чимало - від мешканців до способу їхнього життя.  Перша згадка про цю частину міста була зафіксована у 16 столітті в роботах французького картографа. Пізніше Гречани разом з селами Лезневим, Олешином, Шаровечкою, Мацьківцями, Заріччям та іншими стало входити до складу Плоскирівського староства (тепер це Хмельницький та його околиці).

Своє життя мікрорайон почав у 18 столітті. Тоді це було звичайне селище. Там жили люди, які населяли історичну область на сході Польщі - Мазовію. Про це відомо з офіційних документів 19 століття. 

Частиною міста мікрорайон став більше 70-ти років тому. Відтоді Гречани стали поділяти на Ближні та Дальні. Мікрорайон розбудувався і в результаті став сучасним місцем для життя хмельничан. Територія Гречан починається з парку імені Михайла Чекмана. Вона пролягає вздовж Південного Бугу, залізниці, до естакади вулиці Західно-Окружної та до західної околиці міста. 

Возможно, это изображение (на открытом воздухе)

За останні 30 років зміни торкнулися і парку Чекмана. Зокрема, відремонтували хмельницьку набережну, що тягнеться уздовж нього. Наразі в парку реконструюють колесо огляду. Також там з’явилися сучасні атракціони. Разом із тим, на місці залишилися і старі гойдалки, що хмельничани між собою називають “мотлохом”. 

Впродовж років у мікрорайоні функціонують різні підприємства. Серед них є ті, що почали функціонувати після проголошення незалежності. Наприклад, компанія “Насолода” та хмельницький виробник “Goldi”.

Крім того, продовжує свою роботу в Гречанах акціонерне товариство "Термопластавтомат", що створене в 1968 році. Це єдине в Україні спеціалізоване підприємство з виробництва термопластавтоматів. А також приладний завод «Нева» -  заснований в 1978 році для виробництва радіоелектронної продукції та приладів для військово-промислового комплексу. 

Нет описания.
"Термопластавтомат"

Також у 1998 році на Курчатова відкрили Центр національного виховання учнівської молоді. Заклад проводить навчально-виховну роботу з вихованцями, учнями, студентами, в основному віком від 5 до 25 років. Особливу увагу центр надає молоді мікрорайону Гречани.

Поміж тим, у 1990-х перетворили педагогічне училище на гуманітарно-педагогічну академію, що на Проскурівського підпілля. Серед інших навчальних закладів, які відкрили у Гречанах протягом останніх 30 років, - дитячий садок №7 “Козачок" і дитяча школа мистецтв “Райдуга”.

Друзі, а якими ви пам’ятаєте ці мікрорайони в минулому. Пишіть в коментарях. 

Коментарі (23)
  • Наталія Шароварська

    І знову минулорічну статтю видали під сьогоднішньою датою. Автори, ви ж хоть редагуйте тексти
  • Читач62

    Як швидко видаляєте неугодні вам коментарі. Ось це у вас виходить найкраще. Правда очі коле.
  • alexandr angel

    фоток мало, а загалом цікаво )
  • Тетяна Лук'янова

    Що з математики  було у автора?  Чи це торішня стаття?

    MC Valik Puchok reply Тетяна Лук'янова

    ну а якшо там було б написано 31, вам би стало краще?

09:32 Громадська пральня у Хмельницькому працюватиме частіше: графік 08:29 Окупанти завдали ракетних ударів по Хмельниччині, - Гамалій (ДОПОВНЕНО) 21:45 Дідусі на Хмельниччині одружуються частіше, ніж бабусі 21:20 Кого з жінок таки можуть мобілізувати: деталі Від читача 16:23 Нацгвардієць Віталій Середюк встановив черговий рекорд та став призером області з паверліфтингу 21:17 «А я чекаю, що відкриються двері - і зайде мій синочок»: Хмельниччина втратила двох Героїв 20:52 Удвічі більше: зросла сума компенсації за проживання переселенців 20:15 Хмельницьких одинадцятикласників навчають користуватися зброєю 19:40 На Хмельниччині загиблого Героя увіковічнили на муралі (ВІДЕО) 19:10 ТОП-10 найдавніших храмів на Хмельниччині, які варто відвідати photo_camera 18:52 ДТП в Шепетівці: загинув велосипедист 17:15 Коли можна не приходити до військкомату, якщо отримали повістку: перелік причин 16:46 Кам’янчанка отримала 7 років в’язниці за торгівлю амфетаміном 15:37 Сотня працівників «АТБ» здала донорську кров для допомоги українським захисникам (новини компаній) 15:03 “Не міг дивитись, як гинуть діти”. Хмельницький попрощався з Олегом Цимбалюком photo_camera 14:29 Хмельницький вчитель загинув на війні. Попрощалися з військовим Павлом Жуком photo_camera 14:21 Варикоз та інші проблеми із судинами: де і як лікують в Хмельницькому (новини компаній) 13:47 Шахрайство на 60 тисяч: як на Хмельниччині мебляр нажився на замовниках 13:17 У Шепетівці досі не демонтували пам’ятник Островському: яка причина 12:45 Вивчення смартфона та рукоділля: хмельницький університет запрошує на навчання пенсіонерів
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up