Допомога хворим з COVID-19: що мають робити медики та як доглядати за пацієнтом вдома

Ілюстративне фото

Щодня в Україні більшає пацієнтів з коронавірусною інфекцією COVID-19. Станом на ранок сьогодні, 2 квітня, їх було 771. Крім того, 13 хворих вже одужали, а 20 померли. Ліків, які б ефективно лікували цю хворобу, у світі зараз немає. Пацієнтам надають симптоматичне лікування, аби не допустити значного погіршення стану чи смерті.

Міністерство охорони здоров’я затвердило стандарти медичної допомоги для пацієнтів з COVID-19 або тих, у кого ця хвороба може бути. У них вказано, як мають поводитися лікарі, за яких обставин можна підозрювати інфікування коронавірусом, як потрібно проводити діагностику та допомагати пацієнтам. Про це ми розповімо вам далі.

Увага! Всі відомості у цьому матеріалі подані виключно з метою інформування. Вони не можуть бути підставою для прийняття рішень медичного характеру. У разі нездужання зверніться телефоном до свого сімейного лікаря. Також ви можете зв’язатися зі своєю амбулаторією або подзвонити на «гарячу лінію» з протидії COVID-19. Контакти ви можете знайти за цим посиланням. У разі значного погіршення самопочуття телефонуйте за номером 103. Не займайтеся самолікуванням, вчасно звертайтеся за допомогою та дотримуйтесь отриманих рекомендацій.

Як мають діяти працівники «швидкої»?

При виклику на номер 103 диспетчер має опитати людину, яка телефонує. Працівник має дізнатися, у якому стані хворий, чи немає симптомів COVID-19, чи не було подорожей у країни ризику або контактів з підтвердженими хворими. На основі цієї інформації приймається рішення щодо виїзду бригади. У разі позитивного рішення диспетчер має надати рекомендації, які допоможуть зменшити ризик інфікування медичних працівників.

До виїзду бригада «швидкої» має підготувати засоби індивідуального захисту. Під час спілкування з пацієнтом медики мають тримати дистанцію не менше двох метрів та запропонувати йому одягнути маску. Первинний огляд пацієнта передбачає, що медики мають оцінити:

• рівень свідомості

• дихання

• колір шкіри

Також мають опитати пацієнта за шкалою SAMPLE, яка включає:

• симптоми та помічені порушення, про які можна запитати

• алергії

• ліки, які приймає пацієнт

• перенесені та наявні хвороби

• останній прийом їжі та напоїв

• події, що призвели до погіршення самопочуття

Медики також повинні оглянути пацієнта та з’ясувати таке:

• чи немає у нього ознак респіраторного вірусного захворювання (наприклад, кашель, нежить, біль у горлі, загальна слабкість)

• якими є життєві показники — частота серцевих скорочень, частота дихання, сатурація крові, артеріальний тиск, рівень свідомості

Пацієнта обов’язково госпіталізують, якщо разом із симптомами респіраторного вірусного захворювання є хоча б одна із цих ознак:

• біль у грудній клітці

• задишка у спокої

• ціаноз (посиніння шкіри або слизових оболонок)

• порушення свідомості

• ознаки дихальної недостатності

• інші ознаки, що свідчать про критичний стан

Якщо таких ознак немає, пацієнту мають рекомендувати залишатися вдома. При цьому потрібно повідомити про це сімейного лікаря. Якщо немає ознак респіраторного вірусного захворювання, медики мають діяти за загальними протоколами екстреної медичної допомоги з урахуванням стану та скарг пацієнта.

Якщо медики все ж таки вирішують везти пацієнта до лікарні, то повинні попередньо повідомити про це медичний заклад. Наказ МОЗ не рекомендує перебувати у кареті «швидкої» будь-кому, окрім медичних працівників та самого пацієнта. Якщо його все ж таки хтось супроводжує, наприклад, родич, йому мають запропонувати одягнути маску.

Які можуть бути випадки COVID-19 та як вони визначаються?

Стандарт надання допомоги передбачає роботу з випадками COVID-19. Такі випадки можуть бути різними. Підозрілий випадок може бути у двох варіантах.

Перший варіант підозрілого випадку — це пацієнт із такими характеристиками:

• має гостре респіраторне захворювання, яке включає три ознаки:

  • раптовий початок

  • лихоманка

  • кашель або утруднене дихання

• відповідає одному з таких критеріїв протягом 14 днів до моменту виникнення симптомів:

  • мав контакт із підтвердженим або ймовірним випадком COVID-19

  • відвідував або проживав у країні/регіоні з місцевою передачею вірусу

Другий варіант підозрілого випадку — це пацієнт із такими ознаками:

• тяжке гостре респіраторне захворювання, яке включає:

  • температуру тіла 38 градусів або більше

  • кашель або утруднене дихання

• необхідність госпіталізації

• відсутність інших причин, які пояснюють клінічну картину

Ймовірний випадок — це підозрілий випадок, пацієнту з яким провели лабораторне дослідження, результати якого не можуть бути трактовані однозначно. Підтверджений випадок — пацієнт з лабораторно підтвердженим захворюванням на COVID-19.

Епідеміологічно пов’язаний випадок — підозрілий випадок, за якого не проведено адекватного лабораторного дослідження, і який мав контакт з іншим лабораторно підтвердженим випадком COVID-19 в межах 14 днів до появи симптомів. Контакт означає, що особа:

• живе в одному помешканні з хворим на COVID-19

• мала прямий фізичний контакт з хворим (наприклад, через рукостискання)

• мала незахищений контакт зі слизовими виділеннями дихальних шляхів хворого (наприклад, перебувала менш ніж за один метр під час кашлю або торкалася руками використаних серветок)

• перебувала на відстані менше одного метра від хворого понад 15 хвилин, при цьому не використовуючи засобі індивідуального захисту або використовуючи їх неправильно (наприклад, рукавички були пошкодженими)

• перебувала у закритому приміщенні (кабінеті, кімнаті, аудиторії, залі очікування медзакладу) із хворим довше 15 хвилин на відстані менше одного метра

• є медичним працівником, працівником лабораторії або моргу, і при цьому надавала допомогу, працювала зі зразками або брала участь у розтині тіла хворого на COVID-19; всі такі випадки вважаються контактом навіть за умови використання засобів індивідуального захисту

• перебувала у літаку на відстані двох сидінь від хворого на COVID-19 або була членом екіпажу, який обслуговував пасажирів; за умови тяжких симптомів хворого (наприклад, частий кашель) або його переміщення контактними особами можуть бути пасажири всієї секції чи навіть усього літака

Що мають робити медики, коли виявляють випадок COVID-19?

Стандартом допомоги передбачено порядок дій медичного працівника, який виявив випадок COVID-19:

• зареєструвати випадок у первинній обліковій документації

• повідомити керівництво для організації спостереження, лікування пацієнта та протидії поширенню інфекції

• протягом двох годин повідомити лабораторний центр

• якщо особа надійшла до медзакладу цілодобової стаціонарної медичної допомоги, взяти зразки для аналізу на COVID-19 і відправити до лабораторного центру

Обов’язковому тестуванню на коронавірус підлягають всі випадки COVID-19, а також вірусної пневмонії та тяжкого гострого респіраторного синдрому.

Як проходить відбір зразків для аналізу на коронавірус?

Під час взяття проб для аналізу медичні працівники мають бути у засобах індивідуального захисту — масці або респіраторі, окулярах або щитку, рукавичках та халаті. Після процедури все це потрібно зняти та утилізувати. Якщо руки забруднені виділеннями пацієнта, їх потрібно помити водою з милом. Якщо видимих забруднень немає — обробити антисептиком.

Методи відбору зразків можуть бути такими:

• взяття мазка з задньої стінки горла тампоном на паличці

• взяття мазка з носа тампоном на паличці

• відкачування слизу з носоглотки за допомогою вакуумного відсмоктувача та катетера

• взяття секційного матеріалу легень, трахеї та бронхів, що мають ознаки ураження; потрібно відібрати 3—4 зразки об’ємом один кубічний сантиметр, це робиться біопсійною голкою

Після цього зразки готують до транспортування. Перед відправкою потрібно попередити лабораторії про те, що зразок буде доставлений. Стандарт вимагає наявність трьох шарів пакування — кріосудини для зразка, герметичного контейнера та сумки-холодильника. Все це має надійно захищати зразок від пошкодження, а людей навколо — від інфікування. Секційний матеріал обов’язково заморожують після взяття зразка. Інші зразки заморожують лише в тому випадку, коли аналіз неможливо провести протягом 2—3 діб. Взяття будь-яких інших зразків, наприклад, крові чи сечі, рекомендується лише з дослідницькою метою.

Як визначають, чи потрібна пацієнту госпіталізація?

Ми вже писали раніше про те, що хворі на COVID-19 можуть лікуватися вдома, якщо їхній стан це дозволяє. У стандарті пояснюється, у яких випадках пацієнта можна відпустити додому, а яких потрібно тримати в лікарні. Отож, госпіталізація обов’язкова, якщо хворий має:

• тяжкі хронічні захворювання легень і серцево-судинної системи

• ниркову недостатність

• первинний або вторинний імунодефіцити

• тяжкі алергічні захворювання або стани

• аутоімунні захворювання

Крім того, госпіталізація є обов’язковою за таких симптомів:

• ядуха

• утруднене дихання

• збільшення частоти дихання понад норму

• кровохаркання

• шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея)

• зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість)

У стандарті вказані ознаки легкого перебігу хвороби, за якого пацієнт може лікуватися вдома:

• незначне підвищення температури (до 38 градусів), яку можна збити жарознижуючими препаратами

• нежить

• сухий кашель без ознак дихальної недостатності

• відсутність шлунково-кишкових проявів

• відсутність змін психічного стану

Також на домашнє лікування можуть перевести пацієнтів, які одужують. Остаточне рішення щодо госпіталізації приймає лікар. Медики проводять контроль стану пацієнта — відвідують його або спілкуються з ним телефоном. Якщо пацієнт не може самоізолюватися вдома (наприклад, хворий мешкає у казармі), йому мають надати для цього місце в окремому закладі. Такі місця визначають органи місцевої влади, наприклад, готелі або гуртожитки.

Як захиститися від інфікування, якщо ви контактуєте з хворою людиною вдома?

Стандарт медичної допомоги рекомендує, в яких випадках варто використовувати засоби захисту, якщо хворий перебуває вдома. Отож, правила є такими:

• пацієнти без респіраторних симптомів (кашлю, чхання, нежитю) можуть не користуватися засобами захисту

• пацієнти з респіраторними симптомами мають одягати маску та тримати відстань не менше одного метра

• інші люди, які заходять у кімнату, але не доглядають за пацієнтом і не надають йому допомогу, мають одягати медичну маску

• інші люди, які доглядають за пацієнтом, зокрема наближаються ближче одного метра, мають одягати медичну маску, рукавички та водонепроникний фартух

• медики, які доглядають за пацієнтом або надають йому медичну допомогу, повинні носити медичну маску, ізоляційний халат, окуляри або щиток

Стандарт рекомендує не користуватися засобами захисту у громадських місцях, якщо немає респіраторних симптомів. У документі йдеться, що нераціональне використання масок та респіраторів може спричинити їхній дефіцит, здорожчання та обмеження закупівель. А через неправильне використання створюється помилкове відчуття безпеки, як наслідок можливе нехтування іншими правилами профілактичними заходами.

Попри це Кабінет міністрів заборонив українцям перебувати у громадських місцях без масок або респіраторів. Таке рішення прийняли вчора, 1 квітня. Порушникам загрожує штраф від 17 тисяч гривень.

Як доглядати за хворим на COVID-19 вдома?

Пацієнта варто розміщувати у добре провітрюваному приміщенні. Кількість людей, що доглядають за ним, має бути обмеженою. Потрібно визначити одну людину, в якої немає ризику ускладнень. Відвідувати хворого не можна. Всі члени сім’ї мають перебувати в інших кімнатах, а якщо це неможливо — на відстані одного метра від пацієнта. Переміщення хворого має бути мінімальним.

Під час догляду потрібно дотримуватися заходів безпеки:

• використовувати одноразову медичну маску під час перебування в одній кімнаті з хворим, змінювати її після забруднення чи намокання, утилізувати після використання

• мити руки після контакту з хворим

Всі мешканці квартири чи будинку мають мити руки:

• до та після приготування їжі

• перед прийомом їжі

• після туалету

• у випадку забруднення

Витирати руки потрібно одноразовими рушниками. Якщо це неможливо, в кожного мешканця має бути окремий рушник, який потрібно змінювати при намоканні.

Всі відходи після догляду, наприклад, рукавички, тканини або маски, потрібно зберігати в кімнаті хворого у пакеті чи контейнері до утилізації. Слід уникати спільного використання предметів, зокрема посуду, засобів гігієни та постільної білизни.

Посуд потрібно мити з водою та милом або засобом для миття посуду. Речі слід прати звичайним милом та водою. Прати речі у пральній машині варто з використанням прального порошку за температури 60—90 градусів. Після прання речі потрібно ретельно просушити. Речі в найближчому оточені потрібно чистити та дезінфікувати принаймні щодня. Це ж саме потрібно робити з ванною та туалетом. Варто уникати контакту з усім, чим користувався хворий, до моменту миття, прання або утилізації.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.