Вчителька із Хмельницького здобула грант на здійснення мрії: як його використала

Фото зі сторінки Лесі Шевчук у Facebook. Леся посередині

Молода, красива і надзвичайно талановита Леся Шевчук із Хмельницького увійшла у ТОП-50 кращих вчителів України. Сталося це ще восени минулого року. Весь 2019 жінка не зупинялася на досягнутому. У своєму рідному НВК № 31 вона працювала над створенням комфортних умов навчання для молодших школярів. Вчила першачків медіаграмотності та любові до довкілля. Експериментувала у своїй творчій лабораторії та активно співпрацювала з ГС «Всеукраїнський батьківський проєкт «МІО-ЛАЙФ». Його головна мета - захист прав і свобод дітей, хворих на м’язову дистрофію Дюшена та м’язову дистрофію Беккера. 

Леся має 12-річного сина Богдана. Хлопчика теж уразила ця рідкісна генетична аномалія. Саме хвороба посадила дитину в інвалідний візок. За ловами Лесі, до першого класу Богдан ішов своїми ніжками, а в четвертий - вже їхав на візку. Хвороба почала прогресувати. І родина Шевчуків зіштовхнулася із рядом проблем. Школа, де навчався хлопчик, була зовсім не пристосована для його потреб. Довелося шукати інший навчальний заклад. Леся обрала спеціалізовану школу №8. 

• Тут все адаптовано для дітей з особливими потребами: є пандуси, ліфт, широкі туалети. Дитина тут комфортно почувається. А я, знаючи це, першу половину дня можу присвятити своїй улюбленій справі - навчати інших дітей. На жаль, таких закладів у місті мало, громадські місця також практично не облаштовані. Нашому суспільству потрібно ще багато зробити, щоб усі діти почувалися повноцінно, зручно. Саме тому я вирішила подати заявку на здійснення вчительської мрії, - розповідає Леся Шевчук.

  Відео дня
  /li>

Леся почула про особливу номінацію від премії Global Teacher Prize Ukraine, яку три роки, як реалізує в Україні ГО “Освіторія”. Мова йде про “Здійснення вчительської мрії”. Подати заявку на конкурс може будь-який вчитель безвідносно до його досягнень та регалій. Спробувати удачу вирішала і хмельничанка. Мрію Лесі вибрали з-поміж сотень інших заявок. Адже просила вона не за себе, і навіть не лише за свого Богданчика. Леся прагнула покращити умови для десятків діток з особливими освітніми потребами. Вона просила про спеціалізований автобус для СЗОШ № 8. І мрія вчительки здійснилася. Вчора, 16 січня, на територію школи заїхав комфортабельний автобус. Його подарували постійні партнери премії агроіндустріальний холдинг МХП.

• Проблема з пересуванням дітей з ООП дуже гостра для нашого міста. Громадські місця майже не облаштовані. Суспільство змушує таких дітей почувати себе дискомфортно в соціумі, але насправді вони нічим не відрізняються від здорових. Мій син - дуже розумна та творча дитина. Він обожнює конструювати, любить роботів, випалює по дереву, захоплюється точними науками. Я хочу, щоб він та інші дітки з подібними проблемами зростали у комфортних умовах. Тому обрала саме таку мрію. Раніше у школі був транспорт, яким довозили дітей до закладу. Але це була стара ГАЗель. Наша няня власноруч підіймала дітей на візку і салила в транспорт. Я лише уявляю, як це важко. Адже більшість з них - підлітки, - розповіла Леся.

У заявці жінка також просила про басейн, пристосований для дітей з особливими потребами. Агроіндустріальний холдинг МХП пообіцяв виконати й цю мрію. 

• Ми другий рік підтримуємо цю премію. Серед усіх заявок обираємо одну. Це мрія, яку ми вважаємо важливою і з якою можемо допомогти. Цього року обрали мрію Лесі, бо вона, в першу чергу, просила не для себе. Леся прагнула, щоб діти з особливими потребами могли зростати у комфортних умовах та навчатися разом з однолітками. Над реалізацією мрії про басейн, ми також працюємо. Зараз розглядаємо два варіанти втілення задуму: або це буде реконструкція шкільного басейну спеціалізованої школи № 8, або перебудова міського басейну у Хмельницькому, щоб він став доступним для дітей з ООП, - каже директор з управління персоналом агроіндустріального холдингу МХП Ксенія Прожогіна.

На територію закладу спецтранспорт вітали схвильовані батьки та діти. Людмила Сороковська - мама 15-річного Андрія, який хворіє на ДЦП розповіла, що її син кілька днів із захватом говорив про такий чудовий подарунок для школи. Хлопчик навчається у 8 класі. Сам він на новому авто їздити не буде, бо живе зовсім поруч, а от за друзів неймовірно радий.

• Мій Андрійко теж на візочку, йому поставили діагноз ДЦП у 8 місяців. Він вчиться по тій же програмі, що й інші школярі. Він успішний, був відмінником до 7 класу. Йому легко даються мови - вивчає їх досконало, любить відвідувати комп’ютерні курси, програмування. Він життєрадісний і соціалізований. Не соромиться того, що на візку. Ми змогли його адаптувати до простору, і він може вільно спілкуватися із будь-якою людиною. Андрій дуже радів новому автобусу, радів за однолітків. Він дуже добра та щира дитина, як і всі дітки з ООП, - розповідає про свого сина Людмила Сороковська.

Незабаром “Освіторія” розпочне шукати нові таланти. Вчителів закликають мріяти й писати їм про свої прагнення. Адже, за словами директора з комунікацій ГС «Освіторії» Жанни Дуфіної, вчителі - це рушійна сила нації і їхні мрії мають здійснюватися. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.