“Голос в голові казав померти”: історія хмельничанки Зої, яка поборола рак

• Багатодітна мама, любляча дружина і працююча жінка.
• Саме такою є хмельничанка Зоя, яка пережила страшне, хвилююче й дещо повчальне.
• Її історія про боротьбу зі складною долею й врешті - перемогою.

62-річна Зоя Котлярова - блондинка із темними очима. Вона часто посміхається. Тоді на її обличчі з’являються милі ямочки. Коли вона каже про сокровенне - на очах блистять сльози. Зустріч із журналістами vsim.ua вона призначила в парку імені Франка. Пані Зоя взяла із собою сімейний фотоальбом. За розмовою вона гортала світлини, розповідала про онуків та дітей. 

Жінка пригадувала моменти свого життя. Серед них були різні: сумні, болючі та прекрасні. Зради, втрати та хвороби - все це стало частиною її історії. Спогадами з найпотаємніших куточків своєї душі Зоя поділилася з нами.

Сумні сторінки жіночої долі

Зоя народилася в Білорусі. Зростала в багатодітній сім’ї, тож нудьгувати в дитинстві не доводилось. Згодом діти втратили маму. Зої тоді було 15 років. Якось приїхавши в гості до сестри на Хмельниччину, залишилась тут назавжди. Довго не думаючи, пішла працювати. Роботу на трикотажній фабриці поєднувала із навчанням в школі. 

Вже у 17 років вона закохалася та одружилася. Згодом Зоя народила донечку. Трохи пізніше - сина. Однак життя з чоловіком не склалося. Той полюбляв прикладатись до чарки. В результаті - неадекватна поведінка й згодом небезпека, в якій опинилася жінка з дітьми. Було, каже Зоя, що чоловік кидався на неї із сокирою.

Жінка розповідає: намагалася врятувати сім’ю, як могла. Численні лікування, кодування - не допомогло нічого. Вихід Зоя вбачала один - розійтися. Так жінка й залишилася сам на сам із дітьми.

Йшов час. Малі повиростали. Донька переїхала жити в Одесу. А в Хмельницькому залишився син. Здається, вчорашні негаразди її залишили. Згодом Зоя знову одружилася. Її обранець мав 2-річного сина, мама якого відійшла у той світ. Виховувати хлопчика взялася Зоя. Малого усиновила й плекала, як рідну дитину. Та замість подяки чоловіка, отримала дещо інше.

До слова, той період був чи не найстрашнішим в житті жінки. Бо саме тоді на її шляху з’явилася хвороба, що ледь не поклала її в могилу. 

Із другим чоловіком Зоя прожила 11 років. Спершу - життя в шлюбі було прекрасним. Змінилося все, коли жінка почала хворіти. Обранець став ходити “наліво”. Згодом залишив жінку та свого рідного сина. Не цікавиться їхнім життям він і досі. 

Зоя згадує ті моменти, немов страшний сон. Залишившись на самоті із хворобою, часом хотіла навіть померти.  

Душевні рани переросли в серйозну хворобу

Десять років свого життя пані Зоя присвятила роботі на заводі “Темп”. Там працювала токарем. Саме це надалі, за словами жінки, поставило відбиток на її здоров’ї. Спершу в неї з’явилися проблеми із правою рукою. Кінцівка майже моментально стала німіти. Тоді Зоя не відчувала навіть пальців. Тривале лікування не давало результатів. І згодом жінка майже змирилася, що її рука неробоча.

• Після роботи на заводі, я працювала продавцем на ринку. Тоді в мене почала боліти права рука. Це був поліартрит. Я лікувалася понад рік. В мене з руки випирали кістки. Згодом почала німіти рука. Якось я прийшла до лікаря і попросила терміново щось робити. Адже в мене троє дітей і я не могла залишитися без руки. Мені зробили укол, який мій організм не прийняв. В мене висохли всі м’язи на лікті і стала стирчати кістка. Пізніше дійшло до того, що я просто носила руку в зігнутому положенні. Бо жодне лікування не допомагало, - розповідає Зоя.

Нерухома рука стала не єдиною проблемою жінки. З часом в неї з’явилися пухлини в грудях. Лікарі твердили про одне: слід робити операцію. Однак лягати під ніж Зоя відмовлялася. А діагноз “рак молочної залози” не зупинився. 

Жінка терпіла нестерпні болі. Розмір пухлин зростав, а сама Зоя майже поховала себе. Адже до проблем зі здоров’ям додалася і зрада чоловіка. В результаті - він пішов з її життя. А Зоя залишилася майже на самоті зі страшним діагнозом. Постійним гостем в квартирі жінки стала “швидка”. Знеболювальне на якийсь час допомагало забути про біль. Однак ліків від душевних ран вона ще довго не могла знайти. 

• Чоловік став гуляти і знайшов собі коханку. Він днями не приходив додому. Для мене це було дуже важко переживати. В мене складалося враження, що я нікому не потрібна. Пухлини росли в моїх грудях. Із 2 розміру в мене утворився 5. Водночас я схудла й вага сягнула 40 кілограмів. Мало того, що рука була неробоча, додалися ще й груди. Я розуміла, що все це через те, як я жила. Майже постійно в мене все було на нервах. Це пов’язано з моїми колишніми чоловіками. Я завжди тримала все всередині себе. Я сама по собі терпляча. От і терпіла все життя, а потім почала хворіти, - каже Зоя. 

Жінка не знайшла іншого виходу, як звернутися до Бога. Вона багато часу проводила в церквах. Там безперервно молилася. І, звісно, не забувала й про роботу на ринку. Адже їй було необхідно заробляти.

Дивом стала відновлюватись

Зоя розповіла, що повністю перевернув її життя день, який вона пам’ятає і досі. Згадує, як ледь “приповзла” додому. Там жінка впала додолу й звернулася до Бога.

• Це було 4 січня 2004 року. Я поверталася додому зі служби. Мої ноги не йшли. Я ледь приповзла додому. Якийсь голос в моїй голові казав померти. “Ти нікому не потрібна, чоловік тебе кинув”, - ось це я чула. Тоді я впала біля дивану, підняла руки доверху і звернулася до Бога. Я сказала: “Боже, якщо ти є, зроби, щоб я вмерла або зціли мене”. На всю хату я почула гучний голос: “Читай Біблію”. Саме ці слова перевернули все моє життя, - згадує Зоя. 

Жінка каже, що після цього стала читати Біблію. А далі - помітила дива, що відбуваються з її тілом. Майже за 2 місяці у робочий стан стала повертатися рука. Пальці почали оживати, а м’язи відновлюватися. Згодом, розповідає Зоя, з грудей зникли пухлини. Жінка відчувала неймовірну легкість в тілі. Однак біль на серці так і не зникав. Все це через зраду чоловіка. Вихід із ситуації жінка знайшла в Біблії. Тож вирішила зустрітися із колишнім й попросити в нього пробачення. Той, розповідає Зоя, був цьому дуже здивований. А сама жінка в той момент відчула, як важкий камінь назавжди залишив її серце. 

• Я розуміла, що в моєму серці такий біль до чоловіка, який нас кинув. Я не могла його пробачити. Я стала все це виливати Богові. Адже я більше нікому не могла відкритися. Прийшов час і я зустрілася з колишнім. Я не чекала доки він вибачиться, а сама перепросила. І мені стало так легко, - розповідає жінка. 

Зоя знову одружилася і щаслива в шлюбі

Сьогодні Зої 62 роки. Нині вона допомагає іншим людям. Працює в благодійному фонді “Сіон”, де вона разом із командою рятує тих, хто потребує почати життя із чистого аркуша. Наприклад, безхатькам чи колишнім ув’язненим. Крім того, жінка відвідує заклади, в яких люди хочуть віднайти душевну рівновагу. Серед таких протитуберкульозний диспансер та виправна колонія. 

Разом із тим, Зоя відвідує церкву “Зоря життя”. Саме в її стінах жінка знайшла однодумців. Ба більше: там вона зустріла свою половинку й навіть одружилася. Вони разом майже 5 років. Зоя розповідає, такою щасливою як зараз, вона ще ніколи не була. Адже займається тим, що приносить їй справжнє задоволення. А поряд із нею нарешті опинився достойний чоловік. Вони разом виховують онуків, радіють простим речам і найголовніше - цінують одне одного. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.