«Маски-шоу»: коли слово дурень не звучить як образа

На творчості коміків виросло не одне покоління українців. Як на сцені, так і у житті, вони залишаються весельчаками, що дарують людям посмішку. Свій позитив одесити привезли хмельничанам.

Коміки приїхали до Хмельницького за два дні перед запланованим виступом. «Древність» коміків видає хіба що сивина на бакенбардах у Делієва і на знаменитих вусах Барського. В усьому іншому артисти й не збираються видавати свій вік. Можуть пофарбувати шевелюру у фіолетовий колір, «погнати» із друзів і бути професійними дурнями в житті та на сцені. Вони сповнені енергією і мають багато творчих планів.

Вистава «Маски в кубі» у Хмельницькому пройде в рамках ювілейного туру, який приурочений до 30-річчя «Маски-шоу». На сцені артисти покажуть як найкраще із старого репертуару, так і нове.

Старість – ні, не чули…

Борис Барський та Георгій Делієв разом із своєю комік-трупою завітали до Хмельницького. На творчості коміків виросло чимало людей. Артисти вже 30 років несуть позитив своїм глядачам як зі сцени театру, так і з телеекранів. Попри свій уже не зовсім юний вік, вони й досі залишаються добрячими дурнями. В хорошому розумінні цього слова.

- І в 35, і в 45 «Маски» будуть по творчому молоді. Ми просто по своїй натурі позитивчики і радісні люди, - з посмішкою говорить Борис Барський. – Хочу побажати добрим людям сонячного настрою, а злим – щоб лопнули від заздрощів, коли вони будуть дивитися на добрих.

Щодо планів, то керівник проекту Георгій Делієв хоче зняти декілька фільмів. Сподівається, що віднайдеться один-два магнати, які повірять у те, що їх творчість стане цікавою для глядача. В планах і великі міжнародні гастролі. Артисти запевняють, що їхні закордонні виступи були популярними.

«Мама приховувала те, що я з «Маски-шоу»

Професії у коміків аж ніяк не співпадає із тим, чим вони заробляють собі на життя. Георгій Делієв – архітектор, Борис Барський – інженер-ядерщик.  Вони зізнаються, що батьки хотіли, щоб діти працювали за професією. Мама Бориса в перші вісім років, коли уже «Маски-шоу» жартували з телеекранів, навіть не хотіла зізнаватись друзям, що її син працює коміком.

- Коли маму питали, чи це не твій там стрибає в шоу, то вона відповідала «ні, ні, мій нормальний, мій інженер», - покручуючи свої знамениті вуса, розповідає Борис Барський. – Для багатьох людей артист – п’яниця, наркоман та бабій. Уже тоді, коли люди стали нас хвалити, то мама говорила «Да, да, це мій».

Інша історія в Георгія Делієва, мама якого пишалася тим, що її син артист та комік. Хоча вона й хотіла бачити сина архітектором.  Але про свій вибір артист не жалкує. Як і Барський впевнений, що це не він обрав професію, а вона його.

- Ми сміємося один над одним. Працюючи, ми часто на сцені демонструємо один і той же репертуар. Щоб якось розвеселитися, хтось із артистів втинає щось непередбачуване, але так, щоб не порушити сценарій, - незвично, але із серйозним виразом обличчя розповідає Георгій Делієв. – Коли я на сцені, то часто дивлюсь за куліси. Там зазвичай стоять Борис Барський і Олександр Посталенко. Часто вони мене спеціально виводять із себе, показуючи різні пантоміми. У нас це називається «колять». Не завжди вдавалося стриматися. Я просто сміявся з того.

«Так розсмішили бабусю, що у тої вилетіла щелепа»

Артисти пригадали історію, коли одна із бабусь, яка сиділа в першому ряді, так сміялася, що у неї вилетіла вставна щелепа. Після цього, дивлячись на неї, вони не могли стримати свого сміху і нормально працювати.

- Коли ми розпочинали у 80-их роках минулого століття, тоді взагалі боялися сміятися. Люди були подавлені, всього страшилися. Ми були для них неначе  ковток свіжого повітря. Глядачі щиро «ржали» , – згадує Георгій. – В 90-их, коли «привідкрилася ширма», ми вже показували практично все, що хотіли. Тоді вже ми самі контролювали, що ставити і як, а не хтось «зверху».

Про перші роки творчості анекдотично розповідає й Борис. Із посмішкою пригадує про виставу, де героями були ідоли комунізму, над якими вони насміхалися.

- Ми у 80-их випустили спектакль «Проліткульт». У нас там всі були клоунами: і комуністи, і «білі» з «червоними», і Ленін з Горбачовим, – пригадує Борис. – Ми якось і не задумувалися над тим, що можемо бути за це, м’яко кажучи, покараними. Спочатку ми з скандалом вилетіли після показаного з філармонії. А потім ми показали програму на «Конгресі дурнів» в Санкт-Петербурзі. Нас там як справжніх рок-зірок на руках носили.

Борис Барський мріє, що колись, копаючи  вдома ставок, він натрапить на свердловину нафти і газу. Отриманий прибуток він використав би на погашення зовнішнього боргу України та зняв би  2-3 фільми. От такі, зовсім просто мрії, у чоловіків. 

Коміки зізнаються, що гордяться тим, чим займаються. Мовляв, валяти дурня на сцені  приносить їм кайф. Особливо, коли це подобається й глядачу. Впевнені, що не розчарують хмельничан, які завітають на їх виставу.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.