«Був мозком батальйону»: хмельничани попрощались із Кирилом Віцінським

• Захисник пішов на війну добровільно.
• Служив пілотом БпЛА, розвивав напрям FPV-дронів у своєму підрозділі.
• Загинув у віці 30 років.

Сьогодні, 29 травня, до Хмельницького «на щиті» повернувся військовий Кирило Віцінський. Прощання із захисником відбулося у Свято-Георгіївському храмі. Вшанувати пам’ять загиблого прийшли його рідні, друзі, побратими та небайдужі мешканці міста.

Про життєвий шлях Кирила Віцінського  розповіли у МТРК «Місто».

Кирило Богданович народився 14 вересня 1994 року. Із дитинства захоплювався технікою та комп’ютерами. Після початку повномасштабного вторгнення вирішив стати на захист України. Пішов на війну добровольцем. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді. Побратими зазначають, що він був не просто оператором безпілотників, а людиною, яка активно розвивала напрямок БпЛА у своєму підрозділі.

Сестра загиблого, Оксана Віцінська, розповіла:

«Це була дуже світла людина. Це людина, яка не вміла ніколи в житті ображатися ні на кого. Завжди знаходив позитивні моменти в житті. Любив дуже техніку. Техніка — це було для нього все. Навіть зараз хлопці розповідають, що він був “мозком” батальйону, тому що постійно щось придумував, робив. Його інтересом був комп’ютер — сісти й зібрати його з нуля. Це було його. Він ремонтував телефони, планшети, комп’ютери — все робив сам, сам збирав “коробку”. Придумував програми й так далі.

В один день він навіть не сказав нам, що пройшов медичну комісію. Просто повідомив: “Ксюх, я йду”. Це було 26 грудня 2022 року. Ми його провели.

Він тільки-но познайомився з дівчиною й мав намір будувати з нею стосунки. Планував повернутися у вересні. Але не встиг.

Подзвонили з військкомату, сказали, що хочуть приїхати. Я вже зрозуміла, що щось не так, бо він цілу добу не виходив на зв’язок. Потім прийшли до мене на роботу й повідомили, що його не стало. Він загинув 23 травня о 4:27».

Побратим Кирила, Володимир, згадує:

«Добрий, розумний, спокійний, відповідальний. Він був воїном. Він був серцем і двигуном усього нашого напрямку FPV-дронів. Він не просто був пілотом, а людиною, яка розвивала цей напрямок у батальйоні. Він цим жив.

Людина поверталася із завдання — і не відпочивала. Відразу починав готуватися до наступного. Робив усе — від інженерної частини до комп’ютерного налаштування, прошивки, технічної підготовки. І безпосередньо працював як пілот на лінії зіткнення, займався ураженням ворога. На останньому виїзді його вразили».

Кирило Віцінський загинув 23 травня внаслідок удару ворожого безпілотника. Йому було 30 років. Захисника поховали на Алеї Слави в Хмельницькому.

Читайте також: Був безвісти зниклим: у Хмельницькому попрощалися із Василем Тузом

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.