Був похований в братській могилі: історія Іллі Ковтуна, якому просять надати звання Героя

Був похований в братській могилі: історія Іллі Ковтуна, якому просять надати звання Героя
  • Іллі Ковтуну було 22 роки.
  • Після перемоги він мріяв про відкриття власного бізнесу в Україні.
  • Захисник загинув на Херсонщині й був похований там у братській могилі.
  • Дізнавайтеся історію військового, для якого рідні просять звання Героя України посмертно.

Початок січня цього року. У Хмельницькому прощаються із 22-річним військовим - Іллею Ковтуном. Він вважався безвісти зниклим протягом трьох місяців. Рідні до останнього сподівалися, що їхній Ілля живий. Надіялися, що захисник у полоні й тому не виходить на зв’язок. Проте все склалося зовсім інакше. 

30 грудня, напередодні Нового року, рідним зателефонували з моргу. Стали описувати тіла, які надійшли. За татуюванням, що було в Іллі Ковтуна на нозі, його впізнали. Так, вже 5 січня, військового провели в останню путь в рідному Хмельницькому. 

13 військових, разом з Іллею Ковтуном, були поховані в братській могилі

Ілля Ковтун був молодим, життєрадісним, добрим та усміхненим. Саме таким згадує хлопця його дівчина, Тамара. Вона розповідає - Ілля був настільки добрим, що таких людей ще треба пошукати в цілому світі. Мовляв, під час служби, він всім допомагав і дбав про старших побратимів. Для них за власний кошт придбав обладнання, що допомагало виходити на зв’язок з рідними.

Відео дня

Тамара розповідає, Ілля став військовим, бо вважав це своїм покликанням. Ще за рік до повномасштабного наступу він підписав контракт. Після 24 лютого минулого року його та інших військових відправили на Схід. Саме там тривалий час Ілля був розвідником й допомагав тримати оборону країни. 

- Військова справа - це було його покликанням. Ще до 24 лютого він служив у Вінниці. Потім почався повномасштабний наступ і їх всіх забрали на Схід. Від початку війни він був розвідником. Потім через кілька місяців, його перевели в іншу бригаду, в піхоту. Згодом у нього сталася проблема з коліном. Тож Ілля потрапив на лікування в госпіталь Хмельницького. Він пробув тут місяць. Пролікувався і йому зробили операцію. 29 серпня він вже поїхав назад, на фронт, - пригадує Тамара. 

Ілля Ковтун повернувся на бойові позиції, на Херсонщину. Це була осінь. Тоді там тривали запеклі бої. Про це захисник розповідав дівчині. Тамара згадує, що остання звістка від Іллі була 9 жовтня. Того дня він написав повідомлення їй та матері. Мовляв, любить їх, цілує та обіймає. І додав: “Все буде добре”. 

Вже після цього зв’язок із військовим був втрачений. Він офіційно вважався безвісти зниклим. А разом із ним - ще 22 військових, які разом того дня відправилися на виконання завдання. 

- Як виявилося, того дня зник весь їхній підрозділ. Це 23 людини. Лише одному військовому вдалося вціліти. Це той, хто був того дня за кермом авто, на якому вони їхали. Ми шукали Іллю три місяці. Зверталися в різні служби. У нас була величезна купа паперів. Ми багато роботи зробили. В результаті, знаходили всіх, окрім тих, кого шукали. У нас не було сумніву, що Ілля живий. Він просто настільки любив життя. Здавалося, що такі люди не можуть загинути чи померти. Але сталося так, як сталося, - каже Тамара. 

Ілля Ковтун та його побратими зникли в напрямку села Давидів Брід на Херсонщині. Частину захисників, із 23 зниклих, все ж знайшли. Ще 13, разом з Іллею Ковтуном, були поховані в братській могилі. 

- 30 грудня до нас подзвонила жінка з моргу і розповіла, що є одне з тих тіл, яке ми шукаємо. Ще влітку Ілля зробив татуювання на нозі. Тож ми з’ясували, що це саме він. З’ясувалося, що хлопці загинули внаслідок артилерійського обстрілу. Їх там “накрили” усім, чим тільки можна. Ілля був похований в братській могилі з іншими військовими, - додає дівчина загиблого. 

Створили петицію про надання Іллі Ковтуну звання Героя України посмертно

Тамара згадує, про що мріяв її Ілля. Каже - він хотів після перемоги відкрити в Україні свій бізнес. Планував подорожувати, аби пізнавати світ. Загалом захисник дуже любив життя. А про службу в ЗСУ та захист України казав так: “Треба починати з себе. Навіть якщо я загину, то нехай це того вартує”. 

Ці слова запам’ятала Тамара й каже: вони стали приводом створити петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Іллі Ковтуну. На сайті Президента України її оприлюднили 21 березня. Наразі із 25 тисяч необхідних голосів, зібрано 2 071. Збір ще триватиме протягом 85 днів. Підтримати петицію можна тут. 

Читайте також: У боях загинув 35-річний Іван Ліневич із Шепетівського району


 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (48)
  • Олена Присяжнюк

    НИЗЬКИЙ УКЛІН ТОБІ НАШ ГЕРОЙ УКРАЇНИ. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ НАШОМУ ЗАХИСНИКУ.ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ТОБІ НАШ ГЕРОЙ. СПІВЧУТТЯ РІДНИМ
  • Наталья

    Вічна Пам'ять Герою України!! Світла Людина, який став Воіном та захистив наши життя! Слава Герою!!
  • Танюшенька Козеровская

    Вічна Світла Добра пам"ять Герою!!!...........А сльози льються самі по собі.........Дякуємо за МИР!!!
  • Надія Кушнір Адамчук

    Вічна пам'ять Герою!

keyboard_arrow_up