Читає Шевченка й закоханий в українку: історія хмельницького студента з Індії

Вікторія Отаманчук

Фото зі сторінки «Суспільного»

Він із 35 тих іноземців, які попри війну не виїхали з Хмельницького, а продовжують очно здобувати освіти й вчити українську.

Аджей Рават – з Індії. Він – студент. Три роки тому приїхав до Хмельницького на навчання.

Українську мову, оповідає «Суспільному», почав опановувати ще в аеропорту. Згодом – пішов на курси й взявся вчити її самостійо.

Сьогодні Анджей володіє українською на 70%, читає Шевченка і закоханий в українку Юлію.

Відео дня

Українську мову, зізнається, вдосконалює щодня, спілкуючись з людьми. Не боїться питати, коли чогось не розуміє чи не знає, а вони - не відмовляють йому терпеливо пояснювати.

Своє майбутнє Анджей бачить в Україні: тут здобуває професію менеджера і мріє ділитися своїми знаннями з іншими.

«Я хочу навчати людей, як професор, - зауважує. - Зараз я навчаюся в магістратурі, далі буде аспірантура. Я хочу в аспірантуру, я хочу навчати людей в університеті або в школі».

Аджей Рават – один з 35 іноземних студентів Хмельницького національного університету, які продовжують очно здобувати тут освіту. До повномасштабного вторгнення росії їх було близько 100.

«З початком війни ми вимушені були відправити їх в безпечні місця, в Європу», - констатує декан факультету міжнародних відносин і права Віталій Третько.

«Мені тут краще, - акцентує Аджей. - Так, тут триває війна, і я п’ять місяців жив у Європі, але там мені зовсім не подобалося, не знаю, чому. Можливо, причина в тому, що я не знаю німецьку мову, іспанську не знаю, французьку не знаю. Тут мені було краще, тому я і приїхав назад до Хмельницького».