“Хочеться зустрітися з друзями й затусити”: як хмельницька молодь переживає карантин

Коли надворі весна, а в голові - безтурботність, утримати себе від прогулянок стає особливо важко. В сучасних умовах залишитися в “чотирьох стінах” для них є ледь не каторгою. А якщо картину доповнюють предки, які весь час надокучають  - то життя стає й геть нестерпним. Адже раніше дозвілля молоді було сповнене жартами, веселощами та іншими пригодами. До слова, вдома вони намагалися з’являтися якомога рідше. Проте сьогоднішні реалії змушують докорінно змінити цей сценарій.

Чим нині займається хмельницька молодь? Адже туси в центрі міста та вечірки на їхніх “точках” наразі заборонені. Аби знайти відповідь на запитання, ми подалися туди, де сьогодні живе весь “молодняк” - в соцмережі. Там юнаки та дівчата охоче поділилися своїми заняттями під час карантину. Крім того, розповіли що з нетерпінням хочуть зробити після закінчення цього нестерпного для них періоду.

Ольга, 20 років, студентка

“Спілкуюсь з друзями в Zoom”

Я студентка, навчаюсь на 4 курсі. Під час карантину сиджу вдома. Навчання в нас зараз проходить дистанційно. До речі, викладачі задають набагато більше, ніж зазвичай. 

Звісно, що карантин вплинув на моє життя. Зараз мені не потрібно рано прокидатися, до того ж - я сама планую свій час. Із друзями я спілкуюсь на платформі Zoom. Це дуже прикольно. Тільки сидіти вдома з батьками - набридає. Щоб відволіктися, дивлюся кіно або серіали. Інколи змушую себе займатися спортом, а також читаю. 

Після карантину планую першим ділом піти й випити смачне капучіно.

Вікторія, 21 рік, студентка

“Хочеться зустрітися з друзями й затусити”

Карантин змінив моє життя не в найкращу сторону. Усі ми є ізольованими від навколишнього світу і це дуже сумно. Так, як я студентка, у мене дистанційне навчання, тому багато часу на опанування чогось нового немає. Інколи дивлюся серіали та фільми, більше допомагаю батькам по дому. Звичайне навчання подобалося мені більше та було легшим, тому що зараз ми повинні самостійно опрацьовувати новий матеріал та шукати пояснення, якщо щось не розуміємо. Не вистачає живого спілкування, зустрічей з друзями, прогулянок з ними. Особисто я, з нетерпінням, чекаю завершення карантину та хочу скоріше повернутися до звичного життя. В першу чергу хочеться зустрітися з друзями й затусити.

Андрій, 20 років, працює

“Опановую нові кулінарні здібності”

Під час карантину я продовжую працювати. А саме - продавати запчастини до грузових автомобілів. Щодня о 9 годині мені вже потрібно бути на офісі. Особливих корективів карантин у моє життя не вніс. Адже на роботу, як і раніше, я добираюсь на своєму транспорті. Тож проблем із пересуванням по місту в мене немає.

Здається, що зараз стало більше вільного часу. Та це не більше, ніж така собі ілюзія. Насправді стало менше цікавих варіантів його проведення. Коли це все закінчиться, то планую відвідати басейн  і сподіваюся, що нарешті відновляться тренування з футболу. А зараз я опановую нові кулінарні здібності. Вчора, наприклад, готував пасту з морепродуктами. 

Валерія, 17 років, старшокласниця

“Почала приділяти час для себе”

Карантин суттєво вплинув на моє життя, адже раніше я майже весь вільний час проводила на вулиці. Зараз спілкуюся з друзями через соцмережі або відеодзвінки.

Щодо навчання, то уроки проходять дистанційно. Завдань дають більше, але я маю більше часу для їх виконання. Оскільки я навчаюся в 11 класі, у мене з‘явилося більше часу для підготовки до ЗНО. Крім того, я нарешті почала читати книги, які відкладала довгий час «на потім». Також я почала приділяти час для себе: роблю різні маски для догляду за волоссям та шкірою.

Андрій, 17 років, студент

“Більше займаюсь спортом”

Я студент. Під час карантину з’явилося більше вільного часу для саморозвитку. Також я займаюсь більше спортом вдома. І ще почав читати книги, які виховують персону. Що робитиму після карантину - ще не вигадав. Та це обов’язково буде щось круте. 

Олександра, 18 років, студентка

“Почала вивчати англійську”

Коли я  вперше почула про карантин, то не думала, що він так сильно вплине на мої будні. В перші дні карантину, коли мене не пускали навіть на годинку вийти на вулицю, я була дуже засмучена і не розуміла, чому батьки так переживають через якийсь там вірус, якого навіть в Україні на той час і не було. Але пізніше, побачивши страшні новини про Італію і статистику розповсюдження хвороби, я переосмислила значення слова «карантин».

Спершу я не знала чим себе зайняти, дуже сумувала за друзями і годинами дивилася серіали. Так пройшло декілька днів і нам повідомили про те, що в університеті запроваджують дистанційне навчання. Ось тут і почались веселощі! Ми зідзвонювались з викладачами в Zoom і отримали купу домашнього завдання, яке потрібно було виконати до кінця карантину. І, чесно кажучи, якби карантин не продовжили до 24 квітня я не думаю, що встигла б все зробити. 

Ось так, цілими днями навчаючись, я зрозуміла що потрібно розвиватись і в інших сферах, адже ми тепер маємо доступ до трішки більшої кількості такого цінного ресурсу як «час». Саме зараз ми можемо почати робити все, що обіцяли зробити ще на початку нового року. Поступово в моєму житті почав з'являтися спорт: я стараюсь кожен день робити якісь вправи і бачу, як це впливає на мою фігуру. Це не може не радувати. Я знову почала вивчати англійську, яку закинула ще на початку навчального року через нестачу бажання. Коли цілими днями сидиш вдома, хочеться зайнятись чимось корисним. Також самоізоляція - це чудовий шанс налагодити стосунки зі своїми рідними. Ми з сім‘єю почали набагато більше часу проводити разом за переглядом різних фільмів чи за звичайною бесідою, адже тепер ніхто з нас не зайнятий на стільки, що не має часу аби приділити його своєму ближньому. Сподіваюся, це стане звичкою і після карантину я продовжу займатися корисними справами.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.