Коханий чоловік, люблячий син і найкращий батько: у Хмельницькому попрощалися з Анатолієм Назаренком

Максим ФАРИНА

Військовий загинув 28 березня під час виконання бойового завдання.
З ним попрощалися сьогодні, 2 квітня.

У Хмельницькому Анатолія Петровича Назаренка знало чимало людей. Свідченням цього стала кількість тих, хто прийшов провести в останню путь героя. Військовий отримав смертельне поранення під час виконання бойового завдання 28 березня.

Останнім місцем роботи Анатолія Назаренка був Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Там він був методистом предмету “Захист України”. Також чоловік займався патріотичним вихованням молоді. Про це розповів міський голова Хмельницького Олександр Симчишин.

Відео дня

- Мав честь бути знайомий з Анатолієм Петровичем особисто. Ще років десять тому в Хмельницькій міській раді на зміну “рускомировський зарнице” ми запровадили навчальну військово-патріотичну гру Сокіл (Джура). Анатолій Петрович, працюючи в обласному інституті вдосконалення вчителів, працюючи в одному із закладів громади, допомагав нам реалізовувати і запроваджувати військово-патріотичну гру, - каже Олександр Симчишин. - Пам’ятаю його, як спокійну людину, людину надзвичайно патріотичну, людину, яка була суддею міських та обласних етапів. І навіть головним суддею. Людину, яка виховала тисячі, а можливо й десятки тисяч, діток на хвилі патріотизму, на хвилі любові до України. Ці діти, це учні переважно старших класів наших шкіл. Вони завжди орієнтувалися на героїв. Героїв минулого. На козаків, на гетьманів. І тепер, я впевнений, ці діти будуть орієнтуватися на таких, як Анатолій Петрович Назаренко. Вічна пам’ять Анатолію Петровичу, вічна пам’ять усім нашим героям, які загинули в російсько-українській війні.

Анатолій Назаренко завжди був героєм, чудовим сім’янином та вірним другом. Саме на цьому наголосила його дружина, повідомляючи про загибель чоловіка:

“Ти завжди був і залишишся для нас справжнім героєм, коханим чоловіком, люблячим сином, найкращим батьком, дідусем та вірним другом”, - повідомила Наталія Назаренко.

- Це був справжній командир: вольовий, грамотний. Він організовував нашу бойову роботу так, як потрібно. Сам був попереду. Він був дуже професійним, підготовленим, мужнім, героїчним офіцером, патріотом нашої країни», - каже побратим військового Юрій Ісько.

Про свого колегу також розповів ректор інституту, де працював Анатолій Назаренко. Його слова цитує "Суспільне"

- У 2014 році, після військової служби, Анатолій Петрович прийшов до нас в Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти методистом з предмету «Захист Вітчизни». За цей період він зумів організувати вивчення цього предмету серед викладачів, ініціював ряд учнівських військово-патріотичних конкурсів по лінії козацького патріотизму. Зміг згуртувати біля себе багатьох людей. Постійно підтримував зв’язки з військовою частиною, організовували бойові навчання для молоді і настільки проявив себе класною людиною! У нього завжди було загострене почуття справедливості, тому через два роки його обрали головою профспілки нашого колективу. Слова «шкода» - це не ті слова. Він завжди буде з нами. І завжди будемо його пам’ятати таким оптимістом, життєрадісним, Героєм та Захисником України», - каже Віктор Очеретянко.

Поховали Анатолія Назаренка на кладовищі в мікрорайоні Ракове. Йому назавжди буде 53…