Крупа, Лабазюк і не тільки: які справи НАБУ і САП ведуть на Хмельниччині

Юлія ВАСІЛЬЄВА

Антикорупційні органи проводять низку розслідувань в Хмельницькій області.
Це стосується двох нардепів, ексглави МСЕК і посадовця Держгеокадастру.
Усі деталі — в матеріалі.

22 липня Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №12414, який фактично позбавляє Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру самостійності. Натомість вони будуть залежні від Генпрокуратури, яка зможе контролювати хід їхніх розслідувань і навіть вилучати справи на власний розсуд. Детальніше про законопроєкт і те, як за нього голосували народні депутати від Хмельниччини — за посиланням.

Ми проаналізували та підготували підбірку справ, що стосуються розслідувань НАБУ та САП проти високопосадовців на Хмельниччині.

Тетяна Крупа — ексглава МСЕК, колишня депутатка обласної ради

У жовтні 2024-го правоохоронці викрили на незаконному збагаченні тодішню очільницю Хмельницької обласної МСЕК Тетяну Крупу. У неї провели масштабні обшуки як вдома, так і на робочому місці на території Хмельницької обласної лікарні. Слідством встановлено, що вона за гроші оформляла фіктивні інвалідності. Згодом стало відомо, що частину свого майна приховала у декларації.

Відео дня

Розслідування справи Крупи передали НАБУ. Причиною цього стало те, що вона, окрім роботи в МСЕК, була депутаткою облради. А депутати — підслідні для НАБУ та САП.

Слідчі НАБУ вказали на те, що Крупа переховує кошти за кордоном. Під час міжнародної співпраці виявили рахунок посадовиці у Швейцарії з 599 000 доларів. Водночас швейцарські органи повідомили, що рахунок уже закрито, але не вказали точну дату, коли це сталося. Тому в суду виникло питання чи йдеться в документах обох сторін про один і той самий рахунок. І це лише один із епізодів у справі Крупи.

Наразі Тетяна Крупа перебуває у київському СІЗО. Під час останнього засідання її адвокатка просила зменшити розмір застави до 20 млн грн, однак суд відмовив. Відтак він залишився понад 56 млн грн, хоча першочерговий розмір застави був встановлений у 500 млн грн.

Олександр Крупа — екскерівник Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області

Нещодавно Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження проти Олександра Крупи — сина обвинуваченої у незаконному збагаченні Тетяни Крупи. Раніше він очолював Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області й подав у відставку в жовтні 2024-го — після затримання його матері.

Причиною розслідування стали результати повної перевірки його декларації за 2022 рік. Її проводило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Під час перевірки правоохоронці виявили, що в документі зазначені недостовірні дані на суму понад 44 мільйони гривень. Крім того, в декларації Крупа не вказав інформацію про житловий будинок та земельну ділянку, які були придбані у 2021–2022 роках. Також він подав недостовірні дані про свій дохід, отриманий від повернення внесків до статутного капіталу однієї з юридичних осіб — зменшивши його розмір на 110 тисяч гривень.

Сергій Лабазюк — народний депутат України

У 2023-му НАБУ викрили нардепа у спробі дати хабар за підряд. За інформацією Національного антикорупційного бюро, у серпні 2023-го він звернувся до топпосадовця Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Відомство тоді очолював Олександр Кубраков. За даними НАБУ, Сергій Лабазюк просив дати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на загальну суму в мільярд гривень. За це пообіцяв 3-5% від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії, яка мала стати підрядником.

Згодом компанії Сергія Лабазюка перерахували 50 мільйонів гривень за відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України. Після цього нардеп через довірену особу передав керівнику Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму обіцяний відсоток — 150 тисяч доларів. Це близько 5,7 мільйона гривень за теперішнім готівковим курсом. У цей момент довірену особу нардепа й викрили. У самого Сергія Лабазюка пройшли обшуки. Обом їм повідомили про підозру. У САП додали: Олександр Кубракова та Мустафа Найєм співпрацювали з зі слідством та сприяли розслідуванню.

Згодом Лабазюку обрали запобіжний захід та він вийшов під заставу у 40,2 млн грн. Навіть відвідує засідання Верховної Ради України. Розслідування ще триває.

До слова, він був одним із 31 народного депутата, хто підтримав або ж не брав участь у вчорашньому голосуванні щодо НАБУ та САП. Безпосередньо Лабазюк проголосував «ЗА».

Віктор Бондар — народний депутат України

Ще один хмельницький нардеп потрапив під слідство НАБУ і САП. Мова йде про Віктора Бондаря. Навесні 2024 року антикорупційні органи викрили схему із розкрадання коштів на АТ «Укрзалізниця» при закупівлі кабельно-провідникової продукції. За даними слідства, у 2021 році керівник першої організованої групи, підприємець, розробив схему, яка передбачала постачання продукції АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами. Для цього він вступив у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої зокрема входила посадова особа АТ «Укрзалізниця». У результаті протягом 2021-2023 рр. у тендерах УЗ на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли підконтрольні підприємцю компанії. У березні 2024 року слідчі повідомили про підозру 7 особам, серед них був і чинний нардеп Віктор Бондар. Слідство все ще триває. Станом на червень 2025 року Бондар залишається в СІЗО із можливістю вийти після внесення застави розміром 60,7 млн грн.

Юрій Климко — колишній виконувач обов’язків керівника Держгеокадастру у Хмельницькій області

У грудні 2020-го детективи НАБУ затримали на хабарі у 52 000 доларів начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру у Хмельницькій області, який мав передати хабар тодішньому голові відомства Роману Лещенку. Як розповів сам Лещенко, їх затримали «на гарячому».

— Після кількох місяців проведення оперативних заходів, спільно з НАБУ та СБУ, були затримані зловмисники, які хотіли роздерибанити державну землю. Виконуючий обов‘язки керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та посередник, які запропонували мені 170 тисяч доларів за сприяння у дерибані державних земель, були затримані під час передачі чергового траншу в розмірі 25 тисяч доларів.