“Лю-лю-лю” замість тисячі слів: хмельничанин 70 років живе з голубами
- 76-річний Олександр Коляско з дитинства розводить вдома голубів. Нині має 20 штук.
- Усі його птахи мають окрему “квартиру” та власне подвір’я для прогулянок.
- Про життя голубів у руках хмельничанина, читайте далі.
Олександр Коляско - лікар із 50-річним стажем. У приватному будинку живе разом із дружиною. Тримають курей, кота, собаку і 20 голубів.
Розводити птахів - хоббі, якому чоловік присвятив майже все своє життя. Хоча усі пернаті різняться за кольором та розміром, Олександр каже, що кличок їм не дає, бо кожного знає “в лице”.
“Я сам не їм, доки їм не дам”
Ранок пана Олександра починається із годування улюбленців і прибирання в їх оселі. Далі у пернатих за розкладом прогулянка. А після - ще один прийом їжі. Щоб зібрати усіх гуртом, чоловік подає сигнал: “лю-лю-лю”.
- Голуби в мене миколаївської породи. Вони високольотні, літають до 2 км. Щоб злетіли, їх треба пускати з рук. Буває, що мої голуби пропадають під час польоту. Наприклад, цього року зникли 2 голубки, їх забрав яструб - каже Олександр Коляско.
“Кожній парі по квартирі”
Сьогодні 20 птахів живуть у власному “будиночку”, в якому кожна пара має свій відгороджений простір, так звану “квартиру”. А при вході висить дощечка, на якій Олександр відмічає графік того, як вони несуться.
- Більше 20 голубів у мене ніколи не було, я просто цього не допускаю. Бо ж якщо кількість збільшується, то й контролювати їх стає важче. Тому в мене все чітко. Кожній парі я даю по квартирі, одразу після їх спаровування. Голубка 18 днів сидить на яєчках. А на дошці біля їх дому я записую число і відмічаю ці дні - розповідає Олександр Коляско.
“Голуби - переносники бактерій, але мої не такі”
Серед голубів Олександра є і білі, і гречані, і чорні, і навіть з лахматими ніжками. Менших він називає “пішачками”. А найстарішому вже близько 4-ох років, на лобі він має невеличкий “п’ятачок”. Птахів господар не купляє, а виводить самостійно. Наприклад, чисто білих двох самців пощастило отримати на 5-ий раз.
- Взагалі голуби переносники бактерій, але мої не такі. Вони в мене дуже охайні. Сідають лише на дах нашого будинку, навіть на сарай не злітаються, що й казати про чужі дахи. Мої голуби дуже схожі на курей: ходять собі по подвір’ю і нікому не заважають - каже Олександр Коляско.
Про свого першого птаха
Вперше голуби полюбились чоловікові у 6 років. Збігли роки, а свого першого птаха Олександр пам’ятає й досі.
- Мені тоді було 6 років. До моїх родичів на подвір’я потрапив голуб, який втікав від яструба. Вони почали за ним доглядати. Птах прожив у них тиждень. Коли я вперше побачив його, то попросив рідних, щоб віддали голуба мені. Тоді купив голубку для нього і почав їх розводити. У дитинстві мав не більше 6-ти штук - згадує Олександр Коляско.
Чоловік розповідає, що високольотні голуби - сьогодні рідкість. Бо ж більшість тримають декоративних. За 70 років розведення птахів, бажання перетворити це в бізнес у пана Олександра не виникало. Він зізнається, що дивитись на цих домашніх улюбленців - одне задоволення. Каже, що під їх воркування навіть нервова система заспокоюється.
На подвір’ї родини Коляско панує своя атмосфера: ростуть кольорові тюльпани, гавкає собака і час від часу звучить “лю-лю-лю”, що вимовляється із особливим трепетом та любов’ю.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.
Подякуй журналістці гривнею
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
