«Мам, все в нас буде добре»: історія загиблого військового Сергія Базелюка

• Чоловік народився на Житомирщині та жив у Хмельницькому. 

• Сергія Базелюка мобілізували у червні 2024 року. 

• Загинув 19 січня 2025 року на Лиманському напрямку. 

 

Йому назавжди 38. Військовослужбовець Сергій Базелюк народився на Житомирщині. Він молодша дитина в сім’ї, мав старшого брата, який помер від ускладнень після перенесеного коронавірусу у 2021 році. Родина жила у Хмельницькому. Сергій Базелюк навчався у 28 школі, після – у Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті. Був бухгалтером. Його мобілізували у червні 2024 року. Чоловік виконував бойові завдання на Лиманському напрямку. Загинув він 19 січня 2025 року. Його матір, Тетяна Базелюк, поховала другого сина у рідному селі на Житомирщині. Із vsim.ua поділилася історією свого сина-захисника Сергія. 

Був справжнім лідером

Сергій Базелюк народився 5 вересня 1986 року у селі Коваленки Любарського району Житомирської області. Мав старшого на 4 роки брата Олега. Згодом родина переїхала у Хмельницький. Матір Сергія Тетяна Іванівна розповіла: її син був справжнім лідером, хоча й молодшою дитиною. Батько пішов із сім’ї, коли Сергію було 4 роки, тому діти рано подорослішали. 

– Якщо велосипед зламався, то, наприклад, таксисти стоять, Сергій домовиться з ними, вони зремонтують, разом катаються. Коло знайомих, друзів – у нього завжди було багато, – розповіла Тетяна. 

Сергій навчався у 28 школі (зараз – гімназія №28 імені В'ячеслава Чорновола, – прим.автора). Після – у Вищому професійному училищі №11. Здобув ступінь бакалавра та спеціаліста за напрямком «Облік та аудит» в Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті. Був бухгалтером. 

– І механіком працював, і бухгалтером працював на різних підприємствах: і «Авто-3», і ОСББ тут на Озерній де він жив. Всю бухгалтерську роботу знав, допомагав мені, я сама бухгалтер, він мені багато в цьому допомагав. Якщо річні звіти чи квартальні звіти – хлопці мені обидва допомагали. Була в мене надія і сподівання на них. Я залишилася одна, – розповіла Тетяна. 

«Я робила похорон і весілля в один день»

Сергія Базелюка мобілізували 4 червня 2024 року. Проходив навчання на Львівщині та Одещині. Був командиром взводу, мав звання молодшого лейтенанта. Виконував бойові завдання на Донеччині, на Лиманському напрямку. 

– Із 3 вересня був  в окопах з хлопцями й виводив їх, заводив на завдання і забирав. Після Нового року підготував групу на своє місце, де він був раніше, пішов на нове і попали вони під обстріл.

Сергій Базелюк загинув 19 січня 2025 року на Лиманському напрямку неподалік села Колодязі. Його матір Тетяна розповіла: напередодні ще розмовляла із сином. «Мам, я подзвоню, як зможу, все в нас буде добре», – це він сказав матері в останню їхню розмову. Вона до останнього сподівалася, що син живий. 22 січня 2025 року їй надійшло сповіщення, що син зник безвісти. 

– 22 січня мені повідомили, що він зник безвісти, бо його не могли витягнути звідти, де його забили. Три дні він лежав там, під відкритим небом. Чи він був ще живий, чи не живий не можу сказати. Але мені спершу дали сповіщення, що він зник безвісти. А вже 24 дали мені повідомлення, що він загинув.

Тетяна вирішила поховати Сергія біля свого іншого сина, Олега, який помер у 2021 році після ускладнень від ковіду, а саме у селі Коваленки на Житомирщині. Усі витрати впали на її плечі, адже власну сім’ю Сергій створити не встиг. 

– Я робила похорон і весілля в один день. І короваї люди пекли, і каблучки купувала, гільце замовляла. Він не був одружений. 

– Транспорт під родичів я сама за власні гроші замовляла, зі сльозами й боєм вибивала катафалк, тому що в мене закінчилися гроші, а гроші виділили лише на домовину й 2 покривала. На Житомирщині нас дійсно зустрічали, як сина-Героя. Всі люди, навіть з навколишніх сіл, за три кілометри до траси вийшли з квітами й прапорцями. Стояли навколішки. І на кладовищі там було багато людей, десь до 200, – розповіла Тетяна Базелюк. 

Читайте також: 

На війні загинув 30-річний хмельничанин Богдан Гусак. З ним попрощались

«Дуже любив сина і футбол»: у Хмельницькому попрощалися із Геннадієм Лахмаєм

Шістьох військових з Хмельниччини відзначили посмертно. Імена

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.