На фронті дізнався про призначення: історія судді з Хмельниччини Сергія Іллюка

• Сергій Іллюк служив у 3-й «Залізній» бригаді, коли дізнався, що став суддею Полонського районного суду.
• Дізнавайтесь його історію.

Молодший сержант Збройних Сил України Сергій Іллюк про свій Указ Президента щодо призначення на посаду судді дізнався під час служби на передовій. Коли в Києві 248 новопризначених суддів складали присягу, він – за сотні кілометрів звідти – щойно повернувся з бойового виходу. Церемонію для нього довелося відкласти.

Про це розповідає Хмельницький апеляційний суд у своєму проєкті «Бути суддею. Автопортрет».

Від мрії дитинства до мантії судді

Сергій Іллюк родом із Хмельниччини. З дитинства мріяв стати слідчим, але життя привело його у світ юриспруденції. Каже: якби не право, був би гарним фермером. Його ранок починається з трав’яного чаю — меліса, м’ята, ромашка. Любить спорт, колись грав у баскетбол напівпрофесійно. Місця сили — Львів, Карпати, Буковель.

За роки роботи Сергій Іллюк встиг побувати прокурором, адвокатом, заступником директора центру безоплатної правової допомоги на Рівненщині, координатором Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, співпрацював із Радою Європи та долучався до підготовки документів для вступу України в ЄС. Пишається тим, що у квітні 2022 року працював над 80 питаннями опитувальника для отримання статусу кандидата в члени Євросоюзу.

Після тривалого конкурсу, навчання в Національній школі суддів та дев’яти місяців тренінгів отримав мантію судді. Переконаний: правосуддя має ґрунтуватися не лише на букві закону, а й на розумінні людського досвіду та життєвих обставин.

Служба в армії

Коли почалася повномасштабна війна, Іллюк вступив до лав ЗСУ. Служив у 3-й окремій танковій «Залізній» бригаді, у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів. Починав рядовим, згодом став молодшим сержантом.

«80% успіху в армії – це команда. Побратими, які розуміють з пів слова, підтримка, гумор – це безцінно», – каже він.

Є в нього й нагороди, але розповідати про них поки не поспішає. Зізнається: служба була непростою – постійний ремонт техніки, нестача обладнання, дорогі запчастини. Іноді навіть одна гривня донату ставала рятівною.

Робота судді

Указом Президента України № 427/2024 від 4 липня 2024 року Сергія Іллюка призначено суддею Полонського районного суду Хмельницької області.

Про це рішення він дізнався під час бойового виходу. Лише повернувшись, зміг скласти присягу, а з грудня 2024 року почав повноцінно працювати в суді.

Найбільше його засмучує недовіра людей до судової системи. «Часто критикують ті, хто ніколи не був у суді», – каже він. Водночас визнає: проблеми існують – затягування справ, нестача кадрів. Та вірить, що новий добір суддів виправить ситуацію, адже в системі є багато порядних професіоналів.

Він наголошує, що працює не заради грошей:

«Я — спартанець, мені багато не треба. Ще на війні казав друзям: це не про гроші, це про зростання і віддачу. Бог залишив мене живим — значить, маю працювати на благо тут».

Суддя також підкреслює, що його доходи з 2015 року відкриті в деклараціях:

«У нас у судовій системі багато порядних людей. А працівники апарату взагалі заслуговують на пам’ятники за свою мізерну зарплату».

Він пояснює, що реальний розмір суддівської винагороди менший, ніж здається:

«Кажуть — суддя отримує 80 тисяч. Але ніхто не рахує податків — це мінус 20 тисяч. Залишається близько 58. Так, це немало, але за цим стоять роки навчання, кілька етапів конкурсів і велика відповідальність».

Дивіться пов­не ін­терв’ю із суд­дею Сер­гі­єм Іл­лю­ком в проєкті «Бути суддею. Автопортрет».

Читайте також: У прокуратурі Хмельниччини розповіли, як боролися з держзрадою та корупцією в першому півріччі 2025

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.