На Хмельниччині попрощались із 15-ма героями. Імена

• Дізнавайтесь імена та історії воїнів, які віддали своє життя за мир та краще майбутнє України.

Впродовж останнього тижня у громадах Хмельниччини попрощались із захисниками, життя яких обірвала війна.

Віталій Будов

13 березня Улашанівська громада провела в останню земну дорогу воїна Віталія Юрійовича Будова. Захисник народився 15 листопада 1979 року в селі Улашанівка. Коли Віталій був малий, сім'я переїхала до Славути, де й пройшла його юність. Після закінчення школи юнак продовжив навчання у Полонській автошколі, здобув фах водія.

У цивільному житті чоловік працював на місцевих підприємствах. 12 вересня 2022 року Юрій добровольцем став на захист України. Він отримав контузію, але повернувся у стрій. Загинув герой 7 березня в бою з ворогом поблизу населеного пункту Мирне, Волноваського району Донецької області.

Микола Грушевський

13 березня у Вовковинецьку громадау «на щиті» повернувся герой Микола Грушевський. Микола Миколайович загинув 1 березня поблизу села Черкаське, Самарівського району, Дніпропетровської області. Поховали воїна на сільському кладовищі у Вовковинцях.

Ігор Хавронюк

14 березня Шепетівська громада зустріла «на щиті» героя – солдата Хавронюка Ігоря Сергійовича. Ігор народився 28 січня 1981 року в Шепетівці. В юному віці він потрапив у аварію та отримав серйозну травму ноги. Школяр проходив довге лікування та реабілітацію, але зміг закінчити школу та отримати атестат. У дорослому віці він побудував власну сім’ю – мав дружину та двох синів. Працював на місцевій фермі, згодом займався валкою лісу.  11 листопада 2024 року Ігор долучився до лав Збройних сил України. 17 лютого сім’я востаннє чула голос чоловіка – на фронті не було зв’язку. 5 захисник зник безвісти. 11 березня стало відомо, що Ігор Сергійович Хавронюк загинув у бою 4 березня.

Сергій Федорчук

14 березня мешканці Славутської громади прощались із воїном Сергієм Федорчуком. Він народився 10 жовтня 1972 року в Славуті. У цивільному житті чоловік працював на місцевих підприємствах. 13 лютого 2024 року Сергія мобілізували до лав Збройних Сил України. Військову службу він проходив на посаді старшого стрільця – оператора механізованого відділення 116-ої окремої механізованої бригади. Герой поліг у бою 17 вересня 2024 року неподалік села Синьківка, Куп'янського району Харківської області.

Вадим Федоченко

14 березня Меджибізька громада прощалась із військовослужбовцем Вадимом Федоченком. Вадим Васильович народився 14 квітня 1994 року в селі Голосків. Навчався у місцевій школі, здобував професію у професійному училищі. У дорослому житті створив сім’ю — одружився, виховував доньку та сина.

26 жовтня 2023 року Вадима Федоченка мобілізували до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в 95-й десантно-штурмовій бригаді, де отримав позивний «Зажигалка». У грудні 2023 року військовий зазнав тяжкого поранення, після чого близько шести місяців проходив лікування. Під час реабілітації якийсь період працював у 10-му відділі ТЦК.

У 2024 році повернувся на передову у складі 24-ї десантно-штурмової бригади. Загинув 7 березня 2025 року внаслідок ворожого удару FPV-дроном.

Юрій Рудьєв

14 березня у Старокостянтинівській громаді попрощалися із військовослужбовцем Юрієм Олексійовичем Рудьєвим. Юрій народився 11 липня 1970 року. 27 вересня 2023 року його мобілізували до війська. Виконував бойові завдання в районі Покровського, де отримав тяжке поранення. 7 березня 2025 року герой помер від отриманих поранень.

В Малий Павутин Берездівської громади 14 березня «на щиті» повернувся воїн Олександр Олександрович Гуменюк. Він загинув бою за Україну 28 лютого 2025 року. Олександру Гуменюку було 32 роки.

Роман Рзаєв

17 березня мешканці Дунаєвецької громади живим коридором зустріли захисника Романа Фахридин Огли Рзаєва.

Роман народився 12 червня 1980 року в селі Пільний Мукарів. Втративши матір у ранньому віці, виховувався тіткою та старшою сестрою. Закінчив Вихрівську школу, здобув фах зварювальника у Волочиському професійно-технічному училищі. Працював у місцевому колгоспі. Згодом створив родину, виховував двох дітей. Працював у Києві та за кордоном.

У травні 2023 року чоловік був мобілізований до ЗСУ. Він служив водієм-заправником у роті забезпечення. 12 березня його серце зупинилося. Герою було 44 роки.

Володимир Корчук

17 березня у Шепетівці провели в останню путь молодшого сержанта Володимира Корчука, який загинув, рятуючи побратимів.

Володимир Корчук народився 7 лютого 1991 року в Шепетівці. В юності захоплювався бойовим самбо, здобував призові місця на змаганнях. Закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «слідчий», працював оперуповноваженим кримінальної поліції, проте у 2018 році звільнився зі служби.

У березні 2023 року добровільно став до лав 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон», служив інспектором прикордонної служби та начальником групи мінометів.

Під час виконання бойового завдання 12 березня загинув, рятуючи побратимів на полі бою.

Олексій Андросюк

17 березня у Білогір’ї відбулося прощання із військовим Олексієм Андросюком.

Олексій Андросюк народився та виріс у Білогір’ї, згодом мешкав у Рівному. У червні 2022 року приєднався до ЗСУ.

Його життя обірвалось під час стрілецького бою поблизу населеного пункту Зелене Донецької області. Це сталось 11 березня. Поховали воїна на місцевому кладовищі. Йому було 55 років.

Олександр Трішньовський

17 березня мешканці Кам’янця-Подільського попрощалися з Олександром Трішньовським, який загинув 11 березня під час бойового завдання на Сумщині. Олександр Трішньовський народився 30 серпня 1983 року в селі Довжок, мешкав у Кам’янці-Подільському, працював у комунальному підприємстві «Міськтепловоденергія».

З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ.

Поховали героя з усіма військовими почестями на Алеї Слави.

Валентин Карпенко

18 березня мешканці Красилова провели в останню путь військового Валентина Карпенка, який загинув 13 березня під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.

Валентин народився та виріс у Красилові. Закінчив загальноосвітню школу №1, здобув фах слюсаря у місцевому професійному ліцеї. Працював у житлово-експлуатаційній конторі.

У листопаді 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Загинув у бою. Поховали Валентина Карпенка зі усіма військовими почестями на Алеї Слави у Красилові.

Юрій Бабійчук

18 березня у Нетішині провели в останню дорогу захисника Юрія Бабійчука, який загинув 14 березня у бою поблизу Часового Яру на Донеччині.

Юрій Бабійчук народився 14 травня 1970 року у селі Прикордонна Улашанівка. Після навчання у професійному ліцеї працював у сільському господарстві, опікувався старенькими батьками.

У червні 2023 року чоловіка призвали до війська.

Війна забрала не лише його життя, а й життя його сина Назара, який загинув 31 січня 2024 року поблизу Роботиного. Синові Юрія було лише 22 роки.

Юрія Бабійчука поховали у Нетішині.

Сергій Якубівський

19 березня у Білогір’ї провели в останню дорогу прикордонника Сергія Якубівського, який загинув 12 березня.

У березні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Його життя обірвалось під час виконання бойового завдання в районі Басівки на Сумщині.

Мешканці громади зустріли тіло загиблого живим коридором, встеленим квітами.

Похований воїн із військовими почестями на місцевому кладовищі.

Іван Павловський

19 березня у селі Кульчіївці, що на Кам’янеччині, попрощалися із захисником Іваном Павловським, який загинув 13 березня у бою на Донеччині.

31 серпня 2024 року став до лав ЗСУ, віддано виконував військовий обов’язок.

Без батька залишилися дві доньки.

Поховали бійця у Кульчіївцях.

Вадим Григорчук

19 березня мешканці Миролюбненської громади провели в останню дорогу Вадима Григорчука. Герой загинув 3 березня внаслідок влучання FPV-дрона на Харківщині.

Воїн 1997 року народження був жителем села Верхняки.

Поховали Вадима Григорчука на місцевому кладовищі.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.