На Хмельниччині попрощались із чотирма героями: імена

• На війні загинули Борис Атулін, Василь Коломієць, Вадим Кушнір та Михайло Салівон.

Щодня Хмельниччина несе важкі втрати. Впродовж останніх днів у громадах області провели в останню земну дорогу чотирьох бійців.

Борис Атулін

Вчора, 31 жовтня, Шепетівська громада попрощалася з полеглим воїном – Борисом Атуліним

Атулін Борис Амангільдайович був казахом за національністю, але з великим серцем українця, кажуть  у громаді.

Він народився 2 липня 1970 року у селищі Кривояр, Ровенського району Саратовської області в рф. Під час строкової військової служби Борис познайомився з дівчиною з України та одружився.

Тут вступив до Кам’янець-Подільського училища культури на спеціальність «Народна художня творчість», яке закінчив з відзнакою. Чоловік очолив Вовківецький сільський будинок культури.

«Борис Амангільдайович любив мистецьке ремесло, був обдарованим і талановитим, мав прекрасні вокальні дані, обожнював українську пісню, був учасником вокального колективу «Гомін» Судилківського сільського будинку культури, акомпанував на гармоніці, а ще був неперевершеним у читанні українського гумору», – розповіли у громаді.

Бориса Атуліна згадують як дбайливого батька, хорошого друга, порадника та наставника, щиру та добру людину. Він 25 років працював у галузі культури, перед тим як пішов захищати Україну. 17 серпня 2024 року Бориса Атуліна мобілізували. Захисник мав посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Загинув воїн 14 жовтня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоандріївка, Пологівського району, Запорізької області.

«Борис Атулін умів підтримати та зігріти у хвилини печалі, смутку, а ще він щиро радів щастю та досягненням інших людей. Він не просто на словах любив Україну, а жив нею і пішов захищати її ціною свого життя», – йдеться у дописі міської ради.

Василь Коломієць

Вчора, 31 жовтня, у Ганнопільській громаді на Славутчині попрощалися із бійцем Василем Коломійцем. Він народився 29 грудня 1975 року в селі Довжки. Працював Василь Іванович механізатором в місцевому колгоспі.

«Вирізнявся працьовитістю та відповідальністю, за яку б роботу не брався – все доводив до ладу. Також, впродовж тривалого час робив будівельником, не цураючись жодної праці. Чуйний чоловік, люблячий батько, чудовий дідусь, надійний друг, гарний господар – саме таким характеризують Василя Івановича усі, хто його знав. До всіх людей ставився з розумінням. В селі його знали як надійного друга та доброго сусіда. На жаль, на нашу землю прийшла війна. Отримавши повістку, чоловік став до лав Збройних сил України», кажуть про захисника у громаді.

Він служив командиром інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи. Життя бійця обірвалось 20 жовтня 2024 року в районі Леонидівки, Бахмутського району, Донецької області. Без батька залишились дві доньки, без чоловіка дружина, без люблячого дідуся - внук, без дорогої людини велика родина.

Вадим Кушнір

Дунаєвецька громада попрощалася з військовим Кушніром Вадимом Володимировичем, життя якого забрала важка хвороба.

Народився Вадим Кушнір 12 травня 1981 року в селі Синяківці. Закінчив Малокужелівську ЗОШ, згодом Балинське ВПТУ, де отримав спеціальність тракториста. В жовтні 2023 року його призвали до лав ЗСУ. Навчання проходив у Рівному у військовій частині. Там ремонтував танки. 20 липня цього року військовий відправився на передову. Під Харковом він втратив свідомість. Вадима ушпиталили. За тиждень чоловіка перевезли до Львівського шпиталю, згодом в Дунаєвецьку лікарню. Медики до останнього боролися зі страшною хворобою, однак життя Вадима Кушніра обірвалось. Йому назавжди залишилось 43…

Михайло Салівон

Сьогодні, 1 листопада, у селі Пашківці Старокостянтинівської громади прощаються з 43-річним солдатом Михайлом Салівоном.

Михайло Салівон загинув 27 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. 9 листопада захиснику мало виповнитися 44 роки.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.