На Хмельниччині попрощались із трьома військовими

- Лави Небесного війська поповнили Андрій Ковальчук, Сергій Неровня та Олександр Стюхін.
Впродовж останніх двох днів у Хмельницькій області провели в останню земну дорогу військових, які віддали своє життя за краще майбутнє України. Всі троє героїв повернулись "на щиті" на Кам'янеччину.
Андрій Ковальчук

Сьогодні, 8 квітня, кам'янчани провели в останню земну дорогу військового, старшого сержанта Андрія Ковальчука. Він був 1996 року народження.
"«Людина-сонце» — так згадують кам’янчанина, полеглого в бою Захисника України Андрія Ковальчука. Його посмішку і добрі очі пам’ятає кожен, хто його знав. Йому було лише 28. В Кам'янці-Подільському він зростав, навчався, працював. Андрій був випускником Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв, втім справою його життя стало не мистецтво, він обрав службу у лавах Національної гвардії України. Добрий, розумний, чесний, людяний, він не цурався роботи й віддано робив свою справу", – розповів про героя Михайло Посітко, мер Кам’янця-Подільського.
Андрій Ковальчук загинув 8 липня 2024 року, захищаючи Україну від ворога. Це сталось у бою під Вовчанськом.
Стоячи навколішки обабіч дороги, якою рухався траурний кортеж, кам’янчани не стримували сліз. "Андрія любили й поважали, звістка про гірку втрату сколихнула громаду".
Поховали захисника з усіма почестями на Алеї Слави міського кладовища.
Сергій Неровня

У вівторок, 7 квітня, в Слобідсько-Кульчієвецьку громаду «на щиті» повернувся захисник Неровня Сергій Володимирович. Він був жителем села Баговиця, 1992 року народження. Сергій з сімʼєю вимушено переїхали з Донецької області у 2022 році. У липні 2024 року чоловіка мобілізували. 1 квітня під час виконання бойового завдання на фронті Сергій Володимирович загинув.
Без батька залишилось двоє маленьких діток.
Олександр Стюхін

У вівторок, 7 квітня, в селі Слобідка-Рахнівська з усіма військовими почестями провели в останню земну дорогу Стюхіна Олександра Олександровича. Герой народився 16 березня 1970 року. Він боронив Україну від ворога ціною свого життя.
«Олександр не боявся дивитися небезпеці в очі, стояв за кожного з нас, за нашу землю, за наше майбутнє», – кажуть про героя в громаді.
Серце воїна перестало битись на Дніпропетровщині, 29 березня, на 55-му році життя.
Читайте також:Четверо воїнів повертаються на Хмельниччину "на щиті". Хто вони
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Катя Шевченко
Olga Mikhaylevskaya
Світлана Вербова
Таня Бондар