На Хмельниччині попрощались з шістьма військовими. Наймолодшому 22 роки

• Війна забрала Водніцького Олексія, Гундича Романа, Квасняка Юрія, Клочанюка Андрія, Самойленка Олександра та Скакуна Олега.

• Деякі з них були зниклими безвісти.

У Хмельницькій області 28 листопада відбулися прощання з шістьма військовими, які померли або загинули, захищаючи Україну. 

Олексій Водніцький

В селі Тихомель Шепетівського району Ямпільська громада провела в останню путь Олексія Миколайовича Водніцького, 1984 року народження.

Олексій проходив службу у Збройних Силах України та виконував бойові завдання у гарячих точках фронту. 9 лютого 2025 року його життя обірвалося поблизу Новотягинки Херсонської області внаслідок удару ворожого дрона.

Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, побратими, представники влади та духовенства. Поховали Олексія з військовими почестями на рідному кладовищі. Йому навіки 40...

Роман Гундич

Улашанівська громада провела в останню дорогу Романа Миколайовича Гундича.

Військовий обіймав посаду гранатометника механізованого батальйону. Він загинув 22 травня 2024 року в районі Старомайорського Волноваського району Донецької області.

Роман народився 20 лютого 1991 року в смт Козелець Чернігівської області. Родина переїхала до села Довжки Славутського району. Закінчив місцеву школу в 2008 році. З дитинства цікавився технікою, ремонтував і майстрував речі, захоплювався спортом, грав у волейбольній команді.

У 2009–2010 роках проходив строкову службу на посаді пожежного. Після демобілізації працював на будівництві в Україні та Польщі, у ТОВ «Сансервіс» у Славуті. У 2020 році разом із дружиною придбав будинок у Волиці, де жив із сім’єю. Любив риболовлю та відпочинок на природі, цікавився технікою, мріяв про спортивний мотоцикл.

Після початку повномасштабного вторгнення долучився до тероборони, а 23 травня 2022 року вступив до ЗСУ. 22 травня 2024 року Роман зник безвісти. Після ідентифікації ДНК стало відомо, що він загинув. Герою було 33 роки.

Юрій Квасняк

В селі Мала Стружка Новоушицька громада попрощалася з Юрієм Миколайовичем Квасняком, молодшим сержантом, який помер 26 листопада 2025 року у 47 років.

Юрій народився 14 травня 1978 року в селі Мала Стружка. Навчався у місцевій школі, Потім — у Волочиському ПТУ. Проходив строкову службу, навчався у Чернівецькому педагогічному університеті. Працював у Хмельницькому.

У грудні 2022 року чоловіка призвали до ЗСУ. Герой на Донецькому, Луганському та Запорізькому напрямках, брав участь у звільненні територій України. У березні 2025 року отримав вибухову травму, пройшов лікування та реабілітацію. Був звільнений за станом здоров’я.

Андрій Клочанюк

Чорноострівська громада у цей день провела в останню путь Андрія Валерійовича Клочанюка, жителя міста Олешки Херсонської області. Андрій загинув ще 12 квітня 2022 року під час бою в Маріуполі. Йому було лише 22 роки.

Андрій народився 12 листопада 1999 року. Змалку мріяв про військову службу. Пройшов строкову службу у Національній гвардії, а з 2019 року — морську піхоту. Після початку повномасштабного вторгнення обороняв Маріуполь.

Громада, разом із родиною та побратимами, провела Героя в останню дорогу після довгих років очікування та пошуків.

Олександр Самойленко

Меджибізька громада провела в останню путь Олександра Миколайовича Самойленка. Герой загинув 22 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання біля Родинського Покровського району Донецької області.

Олександр народився 5 вересня 1980 року на Чернігівщині. Навчався у школі в Чернігові, пізніше переїхав до Митківців на Летичівщині. Закінчив Хмельницьке ВПУ №25 за спеціальністю «Радіотехніка». Працював в обленерго, будівництві та на заводі «Екіпаж».

Після початку повномасштабного вторгнення чоловік вступив до ЗСУ. Він отримав позивний — «Балу». У бійця залишилися донька та мати. Олександру навіки 45...

Олег Скакун

Кам’янець-Подільська громада провела в останню дорогу Олега Володимировича Скакуна, майора ЗСУ. Військовий понад 35 років служив у військово-інженерних підрозділах. Він загинув 23 листопада 2025 року.

Олег народився 12 жовтня 1970 року. Розпочав службу у 1988 році в Кам’янець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищі. Пройшов шлях від курсанта до офіцера, відповідав за автомобільну службу, озброєння та техніку. Олегу Скакуну було 55 років.

Поховали Героя на «Алеї Слави» міського кладовища.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.