На Хмельниччині попрощалися із сімома воїнами, які вважалися зниклими безвісти

• "На щиті" повернулись Андрій Бандура, Сергій Каленчук, Віталій Коровін, Роман Костецький, Олександр Моцний, Анатолій Смолій, Дмитро Чорний.

У громадах Хмельницької області відбулися прощання з чотирма Захисниками України, які довгий час вважалися зниклими безвісти. 

Андрій Бандура 

25 липня Славутська громада попрощалася із Андрієм Вікторовичем Бандурою, який загинув у бою на Донеччині.

Андрій народився 25 січня 1984 року у Славуті. Навчався у місцевій школі №2, згодом — у Славутському ліцеї №8, де здобув фах кухаря. Пізніше продовжив навчання в Києві у ВПУ №26, опанував професії штукатура та лицювальника-плиточника. Працював у різних підприємствах, був добрим сім’янином — виховував двох рідних синів та ще двох донечок, яких прийняв як своїх.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії 1 березня 2022 року Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 71-й окремій єгерській десантно-штурмовій бригаді (військова частина А4030) на посаді розвідника-гранатометника. За час служби неодноразово отримував подяки за дисциплінованість, патріотизм та сумлінне виконання обов’язків.

Загинув 26 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Янтарне Покровського району Донецької області.

Сергій Каленчук 

0 0

24 липня у Кам’янці-Подільському прощалися із Сергієм Борисовичем Каленчуком, солдатом Національної гвардії України.

Сергію було 36 років. Він народився 16 січня 1988 року в селі Острівчани. Закінчив Кам’янець-Подільський будівельний ліцей у 2007 році, здобувши фах реставратора.

20 липня 2024 року його життя обірвалося на війні. Тривалий час Сергій вважався зниклим безвісти, але нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель.

Віталій Коровін

22 липня Жванецька громада провела у вічність Героя — Коровіна Віталія Павловича. Він народився у 1992 році. Проживав у селі Кізя-Кудринецька.

Віталій навчався в Слобідсько-Рихтівському ліцеї. З початком повномасштабного вторгнення поєднався до війська. Служив у Збройних силах України у військовій частині А4706.

29 червня 2025 року в районі села Рижівка, що на Сумщині, Герой зник безвісти. Надії на його повернення живим не виправдалися.  Віталій Коровін залишив після себе двох маленьких синів.

Роман Костецький



0 0

22 липня "на щиті" до Полонного повернувся Роман Станіславович Костецький. Герой народився 10 грудня 1990 року. Він служив солдатом, водієм‑заправником автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення мотопіхотного спецбатальйону «Шквал».

Роман загинув у районі міста Покровськ, що на Донеччині. Це сталось 23 грудня 2024 року.

Олександр Моцний



0 0

22 липня до рідного села Завадинці Городоцької громади повернувся солдат Олександр Вікторович Моцний. Герой народився у 1983 році. Він боронив Україну. Із 16 вересня 2024 року вважався зниклим безвісти. Підтвердились найгірші сподівання рідних та близьких Героя: Олександр загинув того дня поблизу населеного пункту Костянтинівка, що на Донеччині.

Анатолій Смолій 

0 0

24 липня у Старокостянтинові вшанували пам’ять Анатолія Смолія, 41-річного військовослужбовця, який також довгий час вважався зниклим безвісти.

Солдат Анатолій Смолій загинув 19 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Уманське Покровського району Донецької області.

Поховання відбулося на міському кладовищі. 

Дмитро Чорний 

Також 24 липня в селі Варварівка Полонської громади провели в останню путь Дмитра Миколайовича Чорного, який загинув ще в листопаді 2024 року.

Народжений 1 липня 1990 року, Дмитро служив стрільцем 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецького батальйону. Загинув 15 листопада 2024 року в районі населеного пункту Селидове Донецької області.

Дмитру Чорному було 34 роки.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.