На Хмельниччині попрощалися з двома військовими, які вважалися зниклими безвісти

• У Шепетівці та Білогірській громаді поховали військових Геннадія Камінського та Костянтина Самчука.

У Хмельницькій області попрощалися із двома захисниками, які тривалий час вважалися зниклими безвісти. Після місяців і років болісного очікування рідні отримали підтвердження загибелі воїнів. У Шепетівці в останню путь провели морського піхотинця Геннадія Камінського, а у Білогірській громаді — військового Костянтина Самчука.

Про це повідомили у Шепетівській міській та Білогірській селищній радах.

Геннадій Камінський

27 травня «на щиті» до рідної Шепетівки повернувся матрос, стрілець-помічник гранатометника роти морської піхоти Геннадій Камінський. Захисник народився 27 квітня 1983 року у Шепетівці. Його дитинство було непростим: у 1992 році трагічно загинула мама, і батько сам виховував двох дітей — Геннадія та його молодшу сестру.

Навчався майбутній воїн у місцевому ліцеї, а після школи вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Здобувши освіту, працював у Шепетівці, а згодом понад десять років прожив у Києві, де працював у різних сферах. Згодом чоловік повернувся додому.

Рідні та близькі згадують Геннадія як спокійну, врівноважену і працьовиту людину, яка цінувала прості речі — родину, риболовлю з батьком, походи по гриби та час із близькими людьми.

У листопаді 2023 року чоловік підписав контракт із Збройними силами України. Після навчання на Миколаївщині його направили у зону бойових дій.

30 березня 2024 року військовий зник безвісти під час виконання бойового завдання у Херсонській області. Два роки рідні чекали бодай якоїсь звістки, однак у березні цього року підтвердилася страшна правда — Геннадій Камінський загинув того ж дня, 30 березня 2024 року.

Костянтин Самчук

29 травня у Білогірській громаді провели в останню путь ще одного захисника — Костянтина Самчука із села Вільшаниця.

Воїн долучився до лав ЗСУ на початку березня 2022 року. За час служби здобув спеціальності пожежника, оператора РВП та снайпера. Побратими знали його за позивним «Ліон».

27 листопада 2024 року Костянтин Самчук зник безвісти під час бойового завдання поблизу села Пушкіне Покровського району Донецької області. Півтора року родина жила між надією і страшною невідомістю.

У громаді розповідають, що військовий мав багато планів на життя, за два роки до повномасштабної війни створив сім’ю та прагнув зробити все, аби його рідні жили під мирним небом.

Захисник загинув, не доживши місяця до свого 35-річчя.

Жителі Білогірської громади навколішки зустріли та провели Героя в останню путь. Поховали Костянтина Самчука на кладовищі у рідному селі Вільшаниця з військовими та релігійними почестями.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.