На Хмельниччину "на щиті" повернулись шестеро захисників. Хто вони

• На війні загинули Артем Бебих, Валерій Долишній, Сергій Курган, Олександр Малинецький, Олександр Марчук та Андрій Папаш.

Щодня Хмельниччина несе важкі втрати. Впродовж останніх днів у громадах області провели в останню земну дорогу шістьох бійців.

Артем Бебих

У п'ятницю, 1 листопада, у Славуті попрощалися із захисником України Бебихом Артемом Володимировичем.

Народився Артем 31 травня 1979 року у селі Токарівка Херсонсько-Білозерського району Херсонської області. Юнаком він навчався у Херсонському морехідному училищі на спеціальності «моторист». Паралельно здобував освіту в Одеській морській академії на заочній формі навчання.

«Трудовий шлях Артема – це близько 10 років роботи моряком та виходи у плавання у різні куточки світу (Кіпр, Ліберія, країни Карибського басейну)», розповіли у міськраді.

Доля привела чоловіка на роботу в комунальне підприємство «Славута-Сервіс». 8 травня цього року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Службу проходив у відділенні ударних безпілотних авіаційних комплексів. 28 жовтня матрос Бебих Артем загинув у населеному пункті Садове Херсонської області під час виконання бойового завдання. Йому було 45 років.

«Мама Артема згадує про нього як про турботливого та доброго сина. Наш Захисник любив риболовлю, спорт, музику. Грав на гітарі. Добре володів іноземними мовами – англійською та німецькою. Старший брат Артема Сергій також захищав нашу країну та брав участь в антитерористичній операції, але на жаль, загинув у 2016 році», – кажуть про героя у громаді.

Валерій Долишній

В суботу, 2 листопада, Славутська громада прощалася з Валерієм Долишнім.

Народився Валерій 28 липня 1975 року в Славуті. Після переїзду сім'ї до Казахстану, де служив його батько, Валерій здобував професію електрозварювальника, а згодом повернувся до України. Понад дванадцять років Валерій працював у Славуті – спершу на підприємстві «Будфарфор», а потім на «Геберіті».

«Ті, хто працював поруч із ним, згадують його як старанного, працьовитого та відданого своїй справі колегу, а ще — як друга, який завжди готовий прийти на допомогу», кажуть про героя у громаді.

У липні цього року Валерій пішов захищати Україну. Він служив у гранатометному взводі механізованого батальйону. Однак 29 жовтня серце захисника зупинилося назавжди. У нього залишилися батьки, донька та сестра.

Поховали Валерія Долишнього на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.

Сергій Курган

У Ярмолинецькій громаді, а саме – у селі Кадиївка проводжали в останню земну дорогу захисника Сергія Кургана.

Сергій служив на посаді такелажника у ремонтно-відновлювальному батальйоні, забезпечував виконання різноманітних завдань, пов’язаних з підготовкою і обслуговуванням військової техніки та обладнання.

Свій останній бій Сергій Курган прийняв 27 жовтня. Це сталось на  Сумському напрямку.. Йому відтепер назавжди 29 років. Воїна провели у засвіти в рідному селі з молитвою і військовими почестями. У полеглого захисника залишилися батько, мати, сестра, племінник.

Олександр Малинецький

У Красилівську громаду 2 листопада «на щиті» повернувся командир штурмового взводу молодший сержант Олександр Малинецький.

«За мирного життя Олександр був звичайним хлопцем, мав багато друзів. Після закінчення школи, навчався в професійному ліцеї, здобув хорошу професію, старанно виконував все, за що брався, планував та мріяв», – кажуть у міській раді.

У травні 2022 чоловік року пішов до війська. Більше двох років боронив країну, а з лютого 2024 перебував на передовій в районі Часового Яру. Отримав поранення і після лікування знову повернувся в стрій. Олександр Малинецький загинув 26 жовтня на Курському напрямку. Йому назавжди залишиться 34 …

Олександр Марчук

В п’ятницю, 1 листопада, Ганнопільська громада попрощалась із воїном Олександром Володимировичем Марчуком. Народився Олександр 17 червня 1978 року у селі Досін. У цивільному житті чоловік працював на підприємстві ТОВ «Лотівка Еліт» у Славуті.

«Сумлінним, кмітливим, чесним та працелюбним - саме таким запам’ятали Олександра колеги по роботі. Він завжди поспішав на допомогу всім хто її потребував», – кажуть про героя в муніципалітеті.

Отримавши повістку, 20 квітня 2023 року, Олександр Марчук став на захист України. Служив командиром 1 відділення 1 взводу оперативного призначення військової частини. Під час виконання бойового завдання в районі Нехотіївки, Харківської області захисник загинув. Олександр знайшов вічний спочинок на сільському кладовищі у рідному селі Досін.

«Його то весільний коровай, на жаль, розділили на кладовищі», – додали у громаді.

Андрій Папаш

У Шепетівці провели в останню земну дорогу героя Андрія Папаша.

Народився Андрій Папаш 19 листопада 1979 року у Шепетівці. Був старшим сином в родині, мав сестру Оксану та брата Івана. Працював у газовій компанії, разом із дружиною виховували двоє діток. У липні 2024 чоловіка мобілізували і після короткої підготовки у Львові він відправився на Донеччину. Служив водієм-радіотелефоністом штурмового взводу штурмової роти. Мав поранення, але знову повернувся на фронт. Загинув Андрій Папаш при виконанні бойового завдання у Покровському районі Донецької області. Йому було 44 роки.

“Андрій залишив незабутній слід в спогадах кожного, кому пощастило його знати. Люблячий син і справедливий батько для своїх дітей, надійна опора для коханої дружини, добрий сім’янин і поважний господар”, – пишуть про земляка у міськраді.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.