На щиті 5 воїнів з Хмельниччини: Олександр Богач, Віталій Скидан, В’ячеслав Пшеничний, Микола Тимчук, Владислав Цирт

Юлія Номировська

Про втрати повідомили у Ярмолинецькій, Ізяславській, Деражнянській та Ленковецькій громадах.

Сумні звістки знову надійшли до громад Хмельницької області. Внаслідок бойових дій на передовій та після важкої випробувальної боротьби з наслідками війни обірвалися життя п'ятьох воїнів-краян: Олександра Богача, Віталія Скидана, В’ячеслава Пшеничного, Миколи Тимчука та Владислава Цирта.

Про це повідомили в місцевих територіальних громадах.

Олександр Богач

Про втрату сповістили у Ярмолинецькій громаді.

Старший солдат ЗСУ, старший стрілець-оператор єгерського відділення Олександр Богач народився 6 квітня 1989 року. Проживав на Ярмолинеччині, згодом працював у сфері автосервісу в Хмельницькому. Став до лав Збройних Сил у червні 2024 року.

Тривалий час вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання. Лише в червні 2026 року родина отримала підтвердження: захисник загинув 25 липня 2024 року поблизу села Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.

Віталій Скидан

49-річний житель села Білогородка, солдат та стрілець-помічник гранатометника Віталій Скидан загинув 24 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Про це повідомили в Ізяславській громаді.

Протягом довгих місяців родина жила надією, однак факт загибелі воїна підтвердився лише зараз за результатами повторної ДНК-експертизи.

В’ячеслав Пшеничний

У Деражнянській тергромаді повідомили, що своє життя в бою за свободу та незалежність України віддав житель села Волоське, солдат В’ячеслав Пшеничний.

Захисник загинув 27 травня 2026 року під час виконання військового обов’язку в районі населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області.

Микола Тимчук

Ще одну втрату понесла Ізяславська ТГ.

60-річний житель Мислятинського старостинського округу Микола Тимчук боронив Україну на Запорізькому напрямку. Через важку хворобу був змушений залишити передову та продовжив службу в тилу.

Після демобілізації тривалий час проходив виснажливе лікування. 22 липня 2026 року серце ветерана зупинилося у медичному закладі міста Хмельницького.