На щиті повернулись військові з Хмельниччини: Віталій Каліновський, Микола Кшевецький і Тарас Севастьянов

• Дізнавайтесь історії Героїв.

Впродовж останніх двох днів у громадах Хмельницької області попрощались із трьома військовими, які боронили Україну та віддали за неї свої життя. Історіями бійців поділились місцеві адміністрації.

Віталій Каліновський

У Судилківській громаді провели в останню земну дорогу жителя села Поляна, оборонця Віталія Ярославовича Каліновського. Віталій народився 3 жовтня 1990 року у рідному селі. Тут він провів дитинство, навчався у місцевій школі.

У дорослому житті Віталій багато працював. Він майстерно ремонтував вентиляційні системи у Києві, а пізніше влаштувався робітником з виробництва навісного обладнання для сільськогосподарських машин у Шепетівці. Колеги поважали його за добру вдачу, справедливість і відповідальність.

У молодого чоловіка було багато планів на майбутнє. Він мріяв зробити ремонт у батьківському будинку, облаштувати побут у власній сім’ї і жити лише у рідному селі Поляна, яке дуже любив.

Не судилося…

Віталій був призваний на військову службу 13 квітня 2024 року. Брав участь у боях, отримав поранення, але після лікування повернувся на фронт. Він служив оператором безпілотних літальних апаратів у взводі безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону територіальної оборони. Загинув 7 жовтня 2025 року поблизу одного з населених пунктів Пологівського району Запорізької області. Поховали Героя у рідному селі Поляна.

Микола Кшевецький

Сьогодні Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь свого земляка — солдата Миколу Кшевецького, 1986 року народження, який загинув 17 вересня 2024 року під час захисту України. Ідентифікацію Героя підтвердили за допомогою тесту ДНК.

Микола був доброю і спокійною людиною, завжди готовою підтримати інших, розповідають у громаді. Під час церемонії покладання квітів його мати обіймала труну сина з болем і любов’ю. Тоді почався легкий дощ. «Навіть небо плаче», — сказала вона.

Тарас Севастьянов

13 жовтня Дунаєвецька громада зустріла свого Героя — Тараса Володимировича Севастьянова, позивний «Шквал».

Тарас народився 31 березня 1985 року у місті Дунаївці. Тут минули його дитячі роки, тут він навчався у школах. Після здобуття освіти у Хмельницькому кооперативному технікумі та Хмельницькому державному технічному університеті, Тарас працював, займався підприємництвом та будував власне життя. У 2012 році став батьком сина Артема.

Коли на схід України прийшла війна, Тарас став до лав Захисників. У 2016–2019 роках воював у зоні АТО, а з червня 2022 року знову пішов на фронт, служив старшим водієм-радіотелефоністом штурмового підрозділу на Покровському напрямку.

Його побратими згадують Тараса як відважного, надійного, щирого і відданого товариша, який завжди підтримував інших і ніколи не втрачав бойового духу.

5 вересня 2025 року під час запеклих боїв на Донеччині Тарас отримав тяжке поранення, що стало фатальним. Поховали Захисника на Алеї Слави міського кладовища.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.