«На щиті» повернулось четверо військових з Хмельниччини. Імена

«На щиті» повернулось четверо військових з Хмельниччини. Імена
  • Лави Небесного війська поповнили Олександр Крюков, Олександр Серветник, Руслан Чернишов та Андрій Шлапак.

Впродовж останніх днів у громадах Хмельницької області провели в останню путь захисників, які віддали своє життя за мир і краще майбутнє України. Історіями героїв поділились у місцевих адміністраціях.

Олександр Крюков

29 березня Солобковецька громада попрощалася із захисником Олександром Крюковим. Герой народився 16 травня 1990 року. Боровся з ворогом на Сході. Загинув за незалежність України.

Провести Олександра Крюкова в останню путь прийшли рідні, друзі, бойові побратими, односельці та шкільні товариші. У героя залишились дружина, маленька донечка, батьки та сестра.

Відео дня

Олександр Серветник

26 березня мешканці Летичівської територіальної громади проводжали в останню земну дорогу сержанта Серветника Олександра Васильовича. Він був жителем села Голенищеве. Народився 3 серпня 1976 року. Олександр став на захист України 5 травня 2024 року. Він доєднався до лав 71-ї єгерської десантно-штурмової бригади ЗСУ. Воював на «найгарячіших» напрямках фронту у складі штурмової бригади. Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку отримав важкі поранення. 24 березня 2025 року військовий помер.

Руслан Чернишов

В Судилкові Шепетівського району  29 березня попрощались із сержантом Чернишовим Русланом.

Руслан Валерійович народився 26 квітня 1973 року на Кіровоградщині, де минули його дитячі та юнацькі роки. У 1990 році він був призваний на строкову службу в армію. Після демобілізації Руслан працював у різних сферах: був різноробом на кар’єрі на Житомирщині, механіком у ТОВ «Шепетівський гранкар’єр». Колеги завжди поважали його за відповідальність, чесність і готовність прийти на допомогу.

У 2013 році чоловік переїхав до Судилкова, де зустрів своє кохання – дружину Олену. Всього Руслан був батьком п’ятьох доньок і сина та люблячим дідусем шістьох онуків. Він присвячував себе родині, разом із дружиною дбав про дітей, мріяв про спільні подорожі та риболовлю.

11 червня 2024 року Руслан Чернишов став на захист України. Спочатку проходив військову підготовку в Україні, а восени 2024 року навчався у Франції. Після повернення до лав ЗСУ боронив рідну землю на Сході України. Служив сержантом у мінометному батальйоні, був старшим навідником мінометного розрахунку. 24 березня 2025 року під час бою в Покровському районі Донецької області герой загинув, виконуючи бойове завдання.

Поховали Руслана Чернишова у Судилкові з усіма військовими почестями.

Андрій Шлапак

В селі Олешин Хмельницької громади останню шану віддали герою російсько-української війни, головному сержанту Андрію Сергійовичу Шлапаку. Воїн загинув 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині.

Андрію Шлапаку було 47 років.

У нього залишилися дружина, син та мати.

Поховали героя на Алеї Слави в Олешині.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (53)
  • Леся Данькова
    Світла памʼять Героям Украіни
  • Раїса Фтемова
    Вічна пам'ять Героям України. Царство небесне. Рідним щирі співчуття.
  • Таня Мазурок
    Вічна пам'ять Героям. Співчуття рідним
  • Галина Птащук
    Вічна світла пам'ять героям. Царство небесне. Співчуття рідним і близьким.

keyboard_arrow_up