«На щиті» повернулось троє військових з Хмельниччини. Наймолодшому – 22

• Лави Небесного війська поповнили герої Віталій Коломійчук, Володимир Колеснік та Олексій Ткачук.

У громадах Хмельниччини попрощались із захисниками, які віддали своє життя за мир та краще майбутнє України.

Віталій Коломійчук

В четвер, 20 березня, Шепетівська громада провела в останню путь військового Віталія Миколайовича Коломійчука, який загинув 16 березня під час виконання бойового завдання.

Віталій народився 7 квітня 1987 року в селі Жилинці. Навчався у Пліщинській загальноосвітній школі, відзначався відповідальністю та працьовитістю. У 2005 році був мобілізований на строкову військову службу в місті Миколаїв.

Після армії працював у сфері ремонту автомобілів, згодом виїжджав на заробітки за кордон. У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, добровільно став до лав ЗСУ. Служив навідником десантно-штурмового відділення, товариші цінували його за витримку та професіоналізм.

У грудні 2024 року приїздив у відпустку, проводив час із рідними, мав плани на майбутнє.

Останній раз вийшов на зв’язок 14 березня, після чого вирушив на бойове завдання.

Загинув 16 березня 2025 року.

Поховали героя у рідній громаді з усіма військовими почестями.

Володимир Колеснік

Сьогодні, 21 березня, Кам’янеччина прощалась із 22-річним героєм Володимиром Колесніком. Народився Володимир у селі Стара Гута. Навчався у Кам'янець-Подільському коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Після закінчення навчання у 2021 році Володимир пішов на строкову військову службу, а згодом відправився боронити Україну.

«Володимиру цього літа мало б виповнитися 23… Його життя мало б піти іншим шляхом, але він обрав бути Захисником України. Вічна пам’ять і низький уклін Герою», написали у міській раді Кам’янця-Подільського.

Поховали бійця з усіма військовими почестями на Алеї Слави.

Олексій Ткачук

Вчора, 20 березня, навіки повернуся на малу Батьківщину воїн, 56-річний Ткачук Олексій Володимирович.

Він був мешканцем села Зубарі Білівського округу Ізяславської громади. Захищав Україну. Служив старшим солдатом, механіком-водієм танкового екіпажу танкового взводу танкового батальйону.

11 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя героя обірвалось.

«Його життя – це шлях воїна, людини честі, патріота, який, не вагаючись, став на захист України. Він вірив у нашу Перемогу, вірив у свободу, вірив у майбутнє. Але, на жаль, його гаряче серце зупинилося назавжди. Як знайти слова, що зможуть вгамувати біль? Як втішити сестер, котрі втратили єдиного брата? Як пояснити дітям, чому війна забрала їхнього батька? Як заспокоїти рідних, для яких ця втрата стала безмежною прірвою?», висловили співчуття у пресслужбі громади.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.