На Ярмолинеччині відкрили вісім пам’ятних дошок полеглим захисникам та захисниці

Юлія Номировська

Меморіальні дошки відкрили на честь Андрія Бернада, Артема Бондара, Володимира Гуменюка, Володимира Дубчакова, Едуарда Кечка, Сергія Кобильника, Хоптяра Сергія та Тетяни Шутяк.
Їх встановили на фасаді школи, де вчились Герої.
Ким були воїни?

У суботу, 23 березня, у Соколівському ЗЗСО I-III ступенів на Ярмолинеччині відкрили меморіальні дошки на честь загиблих Героїв – учнів школи. Встановили 8 пам’ятних знаків.

Про це розповіли у місцевій газеті.

Цей день у Соколівці він став Днем пам’яті, бо зібрав на подвір’ї місцевої школи майже все село. Люди прийшли, щоб віддати шану односельчанам, котрі навчались у цій школі і віддали свої життя за незалежність України, йдеться у дописі громади.

Відео дня

Зокрема, звучали імена героїв-соколівчан: Андрій Бернада, Артем Бондар, Володимир Гуменюк, Володимир Дубчаков, Едуард Кечко, Сергій Кобильник, Хоптяр Сергій, Тетяна Шутяк.

Право відкрити меморіальний комплекс надали батькам та рідним Героїв. За них помолились та вшанували хвилиною мовчання.

Про кожного із загиблих героїв розповіли ведучі.

Сергій Хоптяр

Сергій Хоптяр народився 27 травня 1996 року. Після закінчення школи навчався у Ярмолинецькому профліцеї. Протягом 2014-2016 років брав участь у боях на Сході України. 19 серпня 2016 року під час обстрілу поблизу селища Зайцеве отримав смертельне поранення. Указом Президента України від 25 листопада 2016 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня – посмертно. Іменем Сергія Хоптяра у селі названо одну із вулиць.

Сергій Кобильник

Сергій Кобильник народився 2 червня 1987 року. Протягом 2014-2021 років – учасник бойових дій на Сході України. За роки служби старшина Сергій Кобильник був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитероистичній операції», медаллю «За особливу службу», медаллю «Захисник Вітчизни», нагрудним знаком «За зразкову службу», відзнакою командувача об’єднаних сил «Козацький хрест» II ступеня. 9 грудня 2021 року підступна хвороба забрала життя героя.

Володимир Гуменюк

Володимир Гуменюк народився 13 травня 1975 року. Був мобілізований навесні 2015 року. З 2021 року у складі 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила виконував завдання із захисту України на Луганському напрямку, був командиром кулеметного взводу. Нагороди героя: нагрудний знак «Захисник України», відзнака «Хрест «Воля», медаль «За честь, за волю» (2017 р.), нагрудний знак «За зразкову службу», відзнака командира 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила, медаль «За особливу службу» III ступені. З березня 2022 року аж до вересня 2023 року Володимир офіційно значився у списках зниклих безвісти. Факт загибелі майстера-сержанта Володимира Гуменюка було підтверджено за результатами експертизи ДНК.

Володимир Дубчаков

Володимир Дубчаков народився 20 червня 1985 року. З жовтня 2015 року по липень 2016 року брав участь в АТО (Луганська область). В мирному житті працював керівником Хмельницького регіонального управління продажів ТОВ «Політехніка». У 2022 році добровольцем пішов до військкомату – пішов захищати Україну від московських окупантів. Був командиром інженерно-саперного взводу штурмового батальйону 5-го окремого штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ. 6 липня 2022 року від підступної хвороби обірвалось життя воїна, батька, чоловіка, сина.

Андрій Бернада

Андрій Бернада народився 6 березня 1990 року. Навчався у Соколівській та Ярмолинецькому технологічному ліцеї, далі здобував освіту у Національному університеті державної податкової служби в Ірпені, де на кафедрі військової підготовки пройшов навчання та здобув первинне офіцерське звання. Усе складалось добре: власна справа, любляча родина, народження первістка, але війна внесла свої корективи. З початком повномасштабного вторгнення рф і розгортанням бойових дій на підступах до столиці приєднався до сил місцевої тероборони. Далі – участь у бойових на південному напрямку. 1 вересня 2022 року лейтенант Андрій Бернада отримав смертельне поранення. Був нагороджений Пам’ятною Грамотою та Подякою Головнокомандувача ЗСУ.

Тетяна Шутяк

Тетяна Шутяк народилася 24 січня 1996 року. Вона працювала заступницею керівника патронатної служби Міністерства внутрішніх справ України. Тетяна Шутяк загинула під час трагедії у Броварах, де розбився гвинтокрил надзвичайників, що прямував на Харківщину і була серед тих, хто знаходився на борту повітряного судна. У 2022 році була нагороджена відзнакою Міністерства оборони України, медаллю «За сприяння Збройним Силам України», заохочувальною відзнакою «Вогнепальна зброя», нагрудним знаком «За зразкову службу», пам’ятним знаком «За доблесть».

Артем Бондар

Артем Бондар народився 2 травня 2004 року. Ще у 17 років вирішив, що піде на війну. Коли ж юнакові виповнилося 18, підписав контракт і вирушив на захист України. Служив у складі бригади «Едельвейс» – 10-ї ОТШБр. Не доживши 19-ліття 9 днів, юний герой загинув 23 квітня 2023 року у районі міста Бахмут. Похований 17 травня 2023 року на Алеї Слави у місті Хмельницький.

Едуард Кечко

Едуард Кечко народився 25 червня 1990 року у селі Томашівка. З 2014 року брав участь в АТО. Другу вищу освіту здобув у Київському інституті МВС, продовжуючи службу, захищаючи рідну землю від окупантів. Трагічно загинув 12 червня 2023 року. Нагороди героя: пам’ятний нагрудний знак «За зразкову службу», нагрудний знак «Об’єднані сили», знак пошани «Захиснику Луганщини», медаль «Десять років сумлінної служби», почесна відзнака командира військової частини (посмертно).

Директорка Соколівського ЗЗСО I-III ступенів вручила усім рідним героїв подяки та сувеніри. Пам’ять земляків, які загинули, захищаючи Україну, вшанували покладанням квітів до меморіалу під скорботну мелодію пісні «Плине кача».

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.