“Ночували навіть у психушці”: турист із Хмельницького розповів, як об’їхав 20 країн на велосипеді

На фото Сергій з групою велотуристів у Перемишлі

Ви колись їздили на велосипеді? А 100 кілометрів в день змогли б осилити, як гадаєте? А ось він може. У Хмельницькому живе неймовірно багатогранна людина. Це чоловік, який зміг поєднати велотуризм, викладацьку діяльність, роботу в туристичній компанії та проектування. Чоловік, який об’їхав 20 європейських країн на велосипеді для того, щоб перейняти кращий досвід іноземців та поділитися ним з хмельничанами.

Сергій Толстіхін - трело-блогер, який прагне розвинути на Хмельниччині, та й по всій Україні, розгалужену систему зеленого туризму. Католик, який готовий подолати тисячі кілометрів на велосипеді, щоб доторкнутися до святині. Просто чуйна людина, яка не відмовить другу у мрії всього життя та тижнями шукатиме у Польщі могилу полеглого воїна.

Сергію Толстіхіну є про що розповісти хмельнианам. А ми розповімо вам про нього.. На сайті vsim.ua стартує нова рубрика “Неймовірні пригоди хмельничанина у Європі”.

Кращий європейський досвід збирає для України

Він відвідав вже 20 європейський країн. Бачив багато гарних краєвидів, успішних та процвітаючих держав, проте ні на хвилину не задумувався над тим, щоб виїхати з України. Сергій Толстіхін прагне зібрати кращий європейський досвід та зробити “good” у нас.

• Я закінчив університет в Польщі. Нагода була  залишитися і не одна. Кожен хоче жити краще і мені болить, але не дивує ситуація, коли масово їдуть за кордон. Всі шукають де краще. Не скажу, що я тут супер щасливий і в мене все “гуд”, але в мене є та доля патріотизму і я хочу, щоб у нас все було “гуд”. Весь досвід, що ми збираємо, ми потихеньку хочемо впроваджувати тут. Ми вже розробили мережу зелених маршрутів по Хмельниччині. Я хочу взяти найкращий досвід за кордоном і зробити так, щоб їхали вже до нас.

Взірцем зеленого туризму для Сергія є Польща. На фото Юлія Мазур, дівчина Сергія, на території зеленої садиби у Польщі

Сергій говорить, що Україна стає дедалі популярнішою серед польських туристів. Адже у нас дешевший відпочинок, є гарні краєвиди та привітні люди.

• Для них розпіарена Європа вже не актуальна, вони вже там набулися. А Україна приваблює дешевими, по їхнім міркам цінами. Їм подобаються наші замки, наші історичні пам’ятки, наші краєвиди. Тому треба розвивати свій туризм і виводити Україну на новий рівень. У нас не менше цікавих місць ніж за кордоном, просто потрібно вміти їх подати.

На велосипеді до “католицької Мекки”

Перша подорож Європою запам’яталася Сергію надовго. Адже здійснив він її на велосипеді. Крутячи педалі з вагою понад 110 кілограмів. Було це в далекому 2013 році. Відтоді Сергій Толстіхін подоловав тисячі кілометрів на своєму залізному коні та побував у 20 країнах.

Фото з першої велоподорожі Сергія. Шлях від Харкова до Риму

• Моя перша мандрівка була в 2013 році. Я поїхав відразу в Рим. Столицю Італії, можна сказати, підкорив на велосипеді. Ми, з такими ж ентузіастами як я, вже побували в 20 країнах Європи. А це не хухри-мухри. Це вже серйозне діло, - посміхається Сергій Толстіхін.

Першу поїздку Сергій здійснив із Харкова разом зі своїми друзями. До групи мандрівників він приєднався з легкої руки отця Анатолія - священика із Хмельницьким корінням, який розповів про таку оригінальну ініціативу своїх прихожан. Це було своєрідним велопаломництвом до “католицької Мекки” - Риму.

• Зазвичай в якісь святі місця люди ідуть пішки, ми зробили це на велосипедах. Друзі запропонували, я сказав “окей, їду”. Ще мотивація була в тому, що я важив 110 кілограмів і шукав таке заняття, коли і спорт,  і не нудно. Бо просто бігати по стадіону, це звісно спорт, але це нудно. Тому я знайшов для себе ідеальний варіант.

Перша поїздка далася Сергію важко. Проте, він говорить, що в таких подорожах згадується лише позитив. Тому на досягнутому чоловік вирішив не зупинятися і зробив велоподорожі своєю щорічною традицією.

 15 країн за 40 днів на велосипеді

Найбільша мандрівка Сергія відбулася у 2016 році. Тоді група велотуристів відвідала 15 країн за 40 днів.

Фото з Балканського туру

• Це був такий Балканський тур. Країн багато, але вони всі невеликі. Навіть були дні, коли ми за один день встигли побувати в 4-х країнах. У нас у планах ще багато мандрівок. Мета, як мінімум, відвідати всі країни Європи. А взагалі мрія життя - це навколосвітня подорож на велосипеді.

З усього переліку відвіданих країн, особливе місце Сергій виділяє Хорватії. Говорить, що тут найкращі краєвиди, привітні люди та смачна кухня.

• З одного боку гори, з іншого море - це просто неймовірні краєвиди, коли ти їдеш ось цими серпантинами, ти просто закохуєшся в цю країну.

Улюблена країна Сергія - Хорватія

Сусідня Польща приємно вразила чоловіка розгалуженою системою зеленого туризму, цінами та комфортом. А ось у Греції довелося спати з ножем в руках та по-черзі відлякувати лютих собак.

• Ми  довго їхали і підвечір не було жодного населеного пункту. Ми побачили якусь недобудову і вирішили там заночувати. Виявилося, що там поруч влаштувалися бомжі, і крім цього гуляли собаки. А у Греції вони просто люті. Довелося спати з ножем та ліхтариком в руках, - згадує Сергій.

У Польщі шукали могилу предка

Одна із самих яскравих, навіть, дослідницьких поїздок Сергія трапилася у 2015 році. Тоді членом групи велотуристів став його добрий знайомий “дядя Юра”.

• Це була ініціатива татового однокласника. Він дуже хотів знайти могилу свого дідуся, який загинув у Другій світовій війні у Польщі під Краковом. Я не міг відмовити, бо це була мрія його життя. Він хотів  висипати на могилу гірстку землі із дідового рідного села з-під Хмільника.

Сергій згадує, що поїздка перетворилася у справжній квест. Незважаючи на те, що це була одна з найкоротших подорожей - всього 10 днів. Проте вражень було купа.

• Це була одна з найцікавіших наших подорожей. Ми шукали ту могилу дуже довго, бо конкретного місця, де вона ніхто не знав. Їздили по горах на велосипедах, питали у селах, чи не залишилось очевидців тих подій. В кінці кінців натрапили на такого пана Петра, який має дві професії: працює на пилорамі і паралельно викладає історію. Він якраз писав магістерську роботу по визволенню цих земель від фашистських загарбників. Ми з ним порилися по архівах і знайшли запис про це поховання. І наш дядя Юра виконав свою мрію - висипав кульок землі на могилу.

Ночували в “психушці” та у стайні для коней

Сергій запевняє, що велотуризм - це мандрівний спорт, який не потребує зайвих затрат. Потрібно лише мати ентузіазм, жагу до пригод та веселий норов.  

• Загалом такі подорожі не дуже дорогі. Ми не живемо в готелях. В основному це кемпінги, наметові містечка. Якщо зупиняємося у великих містах, то ночуємо у хостелах. Часто ночуємо просто у випадкових людей. Фразочка: “дайте будь ласка пити, бо так хочеться їсти, що ніде переночувати” спрацьовувала 100%. Люди давали нам пити, потім слово за слово, і нас ще годували, ще й на ніч залишали.

За час мандрівок 20-ма європейськими країнами, де лише не доводилося ночувати групі хмельницьких велотуристів. Були це і дешеві хостели, і зелені садиби, і стайня, і навіть психіатрична лікарня.

• Одного разу ми їхали Польщею, вже був вечір і ми якраз проїжджали місто Дембиця. На вулиці сутеніло і ми мали десь знайти переночувати. Ми помітили якийсь медичний комплекс, вирішили запитати чи нас пустять хоча б на територію, щоб там не бігали собаки, а ми вже намети розложили б.  Так слово за слово, а вони говорять чого ви будете на вулиці ночувати, можна залишитися у приміщенні. В них там була якась кімнатка, де зберігалися матраци. Нас там і поселили. Кльова матрацна в психіатричній лікарні. Нас дуже гарно приймали, їм там самим сумно на чергуванні, а тут група туристів з класними історіями. Ще й в дорогу нам купу харчів дали, ма їх ледве везли, - розповідає Сергій Толстіхін.

Ще одне цікаве місце для ночівлі було у стайні сільської агросадиби. Яка знаходиться на самому кордоні Польщі і Білорусі.

На фото Юлія Мазур біля зеленої садиби у Польщі, яку переробили зі стайні

• Власник розповів, що ця садиба дісталася йому від діда. На місці де була стара конюшня, він навів порядок і хотів тримати коней, але вирішив, що то дорого, і він переобладнав цю конюшню під міні хостел. Зробив все дуже гарно. Там була і кухня, і душова. У погребі зробив барчик. Він сам варить пиво. Від гостей у нього немає відбою Там ми зупинилися відпочити, а насправді не сиділи на місці ні хвилини.

На фото інтер’єр колишньої стайні

• Поруч була річка Північний Буг, і ми сплавлялися на байдарках. Досить цікаво, що коли орендуєш байдарку, тебе вносять в спеціальний реєстр, бо там прикордонна зона, щоб коли нас спинять, не виникло проблем, - говорить Сергій.

На фото Сергій і Юлія сплавляються на байдарці річкою Північний Буг. Річка знаходиться на кордоні двох держав: Польщі та Білорусі.

За день велотуристи долають 100 кілометрів

На своїх залізних конях за добу велотуристи проїжджають в середньому 100 кілометрів. Сергій говорить, що його особистий рекорд - 250 кілометрів на добу.

• Ми стараємося їхати не більше 100 кілометрів. Крути педалі більше 8 годин фізично дуже важко. Плюс перерви на каву, туалет. Стараємося виїжджати зранку і до вечора їдемо. В нас є один, іноді два дні в тиждень, які ми виділяємо на те, щоб відпочити, погуляти містом та ознайомитися з місцевими традиціями, - говорить Сергій.

Щоб перенести дорогу без фізичного виснаження, потрібно весь час тримати себе в тонусі. Тому щодня Сергій бігає 10 кілометрів та ходить у тренажерний зал. В мандрівку  велотуристи беруть мінімум речей, адже велосипед багато не потягне. Та й чим більший вантаж тим педалі крутити дедалі важче. З мандрівок привозять переважно магніти, камінці та невеликі сувеніри.

• Чим більше досвіду, тим менше з собою береш. Перший раз я був такий собі циган. Велосипед був обвішений торбами. Не знаю як він там не зламався. Я дуже багато всього з собою брав. Зараз вже розумію на чому можна зекономити.

Велотуризм звів з неймовірними людьми

Сергій розповідає, що під час подорожей знайшов купу друзів та познайомився з неймовірними людьми. Були серед них і туристи, які здійснили на велосипеді навколосвітню подорож і пенсіонери, які рушили в тур кордонами Польщі задля хворої на онкологію дівчинки.

На фото хмельницькі туристи з мандрівником Чаком Сміссоном (на фото по центру), він їде у навколосвітню велоподорож. Фото зроблено в Греції

• Цього літа в Польщі нам трапилися два туристи, це були два польські дідусі років по 70. Вони самі із якогось глухого села. Розповіли, що там у них захворіла місцева жителька. В молодої дівчини виявили онкологію і вони рушили в велотур, щоб зібрати для неї гроші.

За словами Сергія, дідусі обрали собі маршрут, близький до польських кордонів. І мали проїхати три тисячі кілометрів. Вони зупинялися в костелах і просили у прихожан коштів для хворої дівчини.

• Під час служби, вони просили гроші і давали банківські реквізити дівчини. Ми з ними обмінялися контактами і спілкуємося досі, - розповів Сергій.

Долучив до велоподорожей свою дівчину

Сергій прийшов до велоподорожей не самостійно, а з подачі друзів. Тому сам також старається пропагувати дане заняття серед знайомих та товаришів. В 2018 році до команди велотуристів приєдналася дівчина Сергія Юля.

• Я підтягнув вже хмельничан, які їздять з нами. А минулого року я вже підтягнув до цього заняття свою кохану людину, - говорить мандрівник.

На фото Сергій та його дівчина Юлія Мазур у Вільнюсі

Сергійова група велотуристів складається переважно з чоловіків. Мандрівник зізнається, що знайти хлопця-попутника для велоподорожей важко. Іноді треба місяць крутити педалі та ночувати у спартанських умовах, а на це не кожен здатний. І тут тендітна дівчина погодилася їхати.

• В нашій компанії вона досить незвично виглядає. Було що з нами їхали жінки, але це були короткі відстані. А з Юлею ми відвідали Польщу, Литву, Білорусь. Кожна наша подорож має якусь фішку. У минулорічній ми досліджували зелений туризм, - говорить Сергій.

На фото Сергій та Юлія у Вільнюсі

Сергій розповідає, що Юля захопилася велотуризмом і розділяє вподобання коханого. У наступну подорож пара збирається знову разом.

• Зараз вона щаслива, що спробувала, а під час подорожі говорила, що 80% мандрівки хотіла мене вбити, - згадує жартуючи Сергій.

Чоловік розповідає, що дорога досить виснажлива, як фізично, так і психологічно. Проте запам’ятовується лише позитив і гарні враження.

До Неаполя “лоукостом”

Велотуризм, здебільшого сезонний. Тому в цьому році Сергій зі своєю подругою Юлею, вирішили спробувати для себе новий вид туризму. З велосипеду пара пересіла на літак. Хмельничани вирішили скористатися квитками “Lowcost”.

На фото Сергій Толстіхін та Юлія Мазур з подругою із Неаполя.

• Велотуризм переважно сезонний, а жага мандрів - постійна. Зараз всі говорять: “лоукости”, “безвіз”, “європа стала відкритою”, от ми і вирішили на собі перивірити чи це справді так.  Ми ніколи не літали літаком раніше, тому полетіли до Неаполя до друзів.

Пара відвідала вулкан Везувій, побувала на руїнах Помпеї, спробувала неапольську кухню та відчула на собі колоритну гостинність місцевих мешканців. Про це та багато іншого ми розповімо вам у наступному матеріалі про мандри місцевих трело-блогерів.

Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті та не пропустіть “Неймовірні пригоди хмельничан у Неаполі”.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram,  Instagram та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.