Одному було 24, другому — 31. На війні загинули Юрій Куций та Роман Члек

Олена Кошарська

Колаж vsim.ua

Юрій був розвідником і боронив країну з 2019 року.
Роман пішов добровольцем на другий день “повномасштабки” та побував у найгарячіших точках.

Ще двоє захисників поклали свої життя у боях з російськими окупантами. Один був родом із Полонської громади, другий — із Теофіпольської.

Юрій Куций

24-річний військовослужбовець Юрій Куций був родом з Полонської громади. Він загинув 9 липня в районі населеного пункту Оріхів Запорізької області, повідомив мер Полонного Франц Скримський.

Юрій Куций був розвідником розвідувального взводу механізованого батальйону. Він народився 3 травня 1999 року у селі Варварівка, що на Полонщині. Після школи вступив до вищого професійного училища, й здобув професію муляра-електрозварювальника ручного зварювання.

Відео дня

Його призвали на строкову службу 29 травня 2019 року, після – Юрій підписав контракт і пішов на фронт. З 2019 року Герой боронив суверенітет нашої держави.

Юрій до останнього залишився вірним присязі. Знайомі пишуть, що він був прекрасним сином, братом, другом, однокласником, доброю та щирою людиною.

— "Це була золота дитина!" - кажуть усі, хто знав Юрія. Добрий, ввічливий, розумний, безвідказний, готовий завжди прийти на допомогу, — додає Франц Скримський.

У Героя залишились батьки.

— Страшна війна забрала життя у захисника, у матері та батька найдорожчого сина, у рідних та близьких дорогу людину, у села односельчанина у країни громадянина, — пише в соцмережах мешканка громади Ніна Дончук.

Прощання з Героєм відбудеться в понеділок, 17 липня, об 11.00 в селі Варварівка. Місцевих жителів просять створити "живий коридор" і гідно провести Героя. Кортеж з тілом буде прямувати зі сторони Хмельницького.

Роман Члек

31-річний військовий Роман Члек загинув на війні з російськими окупантами. Він мешкав у селі Колки, повідомляють у Теофіпольській селищній раді.

На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, він добровольцем пішов до військкомату та вступив у лави ЗСУ.

— Для батьків це найстрашніший удар, це невимовне горе, єдиний син їх надія та опора, який 25 лютого 2022 абсолютно добровільно сів у той жовтий бус та поїхав до військомату звідки відразу був розподілений до військової частини! За цей час побував у найгарячіших точках, де гідно виконував поставлені бойові завдання! У очах Романа завжди горів вогонь, вогонь який вселяв надію, він був оптимістом, ніколи не здавався, був сильним по духу! І тільки після його втрати я розумію що то був вогонь переможця! — пише волонтер Олександр Лівшун.

Про дату та час прибуття кортежу та чину поховання оборонця мають повідомити додатково.