Олег Кондратьєв та Юрій Гринь: з двома бійцями попрощались у Шепетівці

• Олег Кондратьєв був прикордонником.
• Юрій Гринь хотів помститися окупантам за загиблого на війні брата.
• Життя обох бійців забрали ворожі дрони.

У Шепетівці – дні трауру. Вчора, 20 листопада, у місті прощалися із сержантом Олегом Кондратьєвим, сьогодні, 21 листопада, в останню земну дорогу проводжали солдата Юрія Гриня. Історіями героїв поділились у Шепетівській міській раді.

Олег Кондратьєв

Кондратьєв Олег Генадїйович народився 4 січня 1973 року у Хмельницькому. Він був єдиним сином у матері. В обласному центрі хлопець закінчив школу та профтехучилище. Після строкової служби чоловік працював у тролейбусному депо, згодом таксував.

Тривалий час чоловік перебував за кордоном. На початку повномасштабного вторгнення Олег повернувся до Шепетівки, звідки родом його матір, і пішов до місцевого центру комплектування. Спершу йому відмовили через погане здоров’я. Та у червні 23-го року захисника мобілізували. Він був інспектором прикордонної служби 2 категорії – водієм відділення реактивних систем залпового вогню прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки військової частини. Під час служби Олег став сержантом, оскільки добре виконував свої військові обов’язки. У пеклі війни, кажуть в муніципалітеті, герой залишався оптимістом. Його розрадою та захопленням були музика та пісні, які він сам писав та виконував на гітарі.

Рідні згадують Олега  як людину, яка завжди випромінювала радість. Кажуть, він був люблячим сином, добрим, ніжним, турботливим батьком.

12 листопада ворожий безпілотник обірвав життя Олега Кондратьєва. Це сталось в районі села Піщане Харківської області. В героя залишились старенька мати та донька.

Юрій Гринь

Юрій Русланович Гринь народився 8 травня 1998 року у Шепетівці. Був спокійною, урівноваженою дитиною. Закінчив місцеву школу. До навчання ставився старанно та відповідально. У професійному ліцеї отримав спеціальність столяра та верстатника. Працював на залізниці. Спершу у Шепетівці, згодом – у Києві. Юрій мріяв пов’язати своє життя з військовою справою. У 2021 році він підписав контракт зі Збройними силами України. З настанням повномасштабного вторгнення чоловіка направили у Запорізьку область, пізніше він брав участь у боях за Бахмут.

«Юра дуже серйозно ставився до своїх військових обов’язків. Професійно володів технікою обслуговування протитанкового ракетного комплексу «Стугна». Неодноразово був нагороджений відзнаками за виконання військових завдань та зразкову службу. У пам'яті побратимів він назавжди залишиться, як досвідчений воїн, людина слова, мужності та сили, з добрим, відкритим серцем», – йдеться у дописі міської ради.

25 січня 2023 року у населеному пункті Зарічне Донецької області загинув старший брат Юрія – Андрій Гринь. Тому ціллю воїна стало помститися за брата. Він мріяв знищити ворогів, з перемогою повернутися додому та побудувати сім’ю.

У боях в районі населеного пункту Степове Запорізької області Юрій отримав важкі поранення внаслідок скиду вибухівки з БпЛа. 11 листопада серце героя зупинилось. Сім’я Гринів втратила на війні другого сина.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.