Били струмом і змушували кричати «слава росії!»: історія евакуйованої на Хмельниччину багатодітної родини з Херсону

Били струмом і змушували кричати «слава росії!»: історія евакуйованої на Хмельниччину багатодітної родини з Херсону
Фото - прін-скрин з відео
  • Родина Скакунів першим евакуаційним потягом з Херсону прибула до Хмельницького.
  • В окупованому орками місті їм довелося пережити знущання й катування, але вони не зламалися.

Юлія та Андрій Скакуни виховують вісьмох дітей. Старша донька – за кордоном, а з сімома молодшими вони пережили 9 місяців окупації Херсону.

Кажуть, херсонці орків не боялися. Йшли на танки та БТРи й голими руками зупиняли їх.

Не такого прийому очікували рашисти. Розлютилися. Почали забирати дорослих і дітей прямісінько з вулиці, оповідає «Єдиним новинам» Юлія Скакун, витягували з транспорту, кидали в підвали, катували, вивозили в невідомому напрямку.

Відео дня

Помстилися за те, що не взяв російської гуманітарки

Котрогось дня забрали й 17-річну доньку подружжя Інну. Зі сльозами на очах дівчина оповідає, як окупанти били її струмом і змушували кричати «слава росії!». Довго опиралась, але таки закричала, щоб не вбили.

Не минув окупантської помсти й батько сімейства. За те, що відмовився отримувати російську гуманітарку та не пустив дітей до рашистської школи, орки погрожували забрати синів та доньок. Не піддався на погрози, не скорився.

А якось його перестріли п’яні. Взялися вимагати документи, а відтак спитали чи любить «расєю». «Ні!» - відповів твердо. Били довго й жорстоко, заледве зостався живим. Кілька місяців терпів біль і пересувався на милицях.

Снаряд упав поряд з оселею

Коли українські воїни звільнили Херсон люди знову вийшли на вулицю, щоб подякувати їм. А вже наступного дня рашистські ракети нищили їхні будинки й лікарні.

Коли черговий снаряд впав поряд із оселею багатодітної родини, Юлія та Андрій з дітьми першим евакуаційним потягом таки виїхали до Хмельницького.

Родину оселили в сільському дитячому садочку. Тут вони вперше нормально помилися, поїли та нарешті виспалися. 

Кажуть, усе необхідне для життя є, головне, що не б’ють «Гради» й немає російських солдат.

Андрія – шпиталізували й одразу прооперували, а діти невдовзі підуть в школу й садочок. Життя триває!

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up