«Щиро вірив у перемогу»: у Хмельницькому попрощались з воїном Анатолієм Ярутою

Хмельницький попрощався із 34-річним захисником Анатолієм Ярутою

• Герой загинув під Покровськом у лютому цього року.
• Анатолію було 34 роки.

Сьогодні, 26 вересня, Хмельницький провів в останню путь Анатолія Яруту — захисника України, якому назавжди залишиться 34 роки. Біля Свято-Георгіївського храму зібралися рідні, друзі, побратими та мешканці міста, щоб схилити голови перед воїном, який віддав життя за свободу та незалежність держави.

Про життєвий та бойовий шлях Героя розповіли у ТРК «Місто».

Анатолій Ярута народився 16 листопада 1990 року. У мирному житті він тривалий час працював на заводі «Новатор».

Колега Анатолія Андрій згадує його як відповідального та життєрадісного чоловіка:

— Ми деякий час працювали разом. Він був гарним підлеглим, завжди виконував поставлені завдання. За ним не було жодних нарікань. Завжди усміхнений, життєрадісний, веселий.

Після мобілізації Анатолій служив матросом у 35-й окремій бригаді морської піхоти.

Сестра Марина говорить, що брат для неї був найріднішою опорою:

— Він був старший за мене і став мені і братом, і батьком. Дуже світла, чиста людина. Завжди усміхався, міг розвеселити будь-кого, підтримати, витягнути з депресії. Вчився неподалік від дому, працював на заводі, а потім пішов служити. Він щиро вірив у перемогу і хотів воювати. Я питала: “Хіба тобі не страшно?” А він відповідав: “Ні, ти уявляєш, мені подобається. Тут усі підтримують один одного”. Він завжди мене заспокоював: “Не хвилюйся, все буде добре, я повернуся”. Він обіцяв, що повернеться, що ми ще весілля зіграємо. У нього вже була дівчина на увазі. Не так ми мали зустрітися…

У лютому цього року, під час бойового виходу, Герой загинув під Покровськом.

Подруга Олена розповідає:

— Це був його перший вихід… і він загинув. Довго не могли його знайти, а потім ще довго чекали, щоб забрати тіло з тих місць. Але головне, що тепер він похований з честю, так як має бути.

Жінка додає, що Анатолій був чуйним, добрим, позитивним. Вірив у світле майбутнє. А ще мав гарний голос.

— Дуже любив співати, мав сильний голос, справжнє сопрано. Шкода, що цього не залишилося на записах, тільки у наших спогадах.

Поховали Героя на кладовищі мікрорайону Ружична.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.