Що таке співзалежність та як її подолати

Що таке співзалежність та як її подолати
Ілюстративне фото
  • Люди можуть залежати від алкоголю чи наркотиків.

  • Але залежати можна ще й від іншої людини.

  • Це називають співзалежністю.

  • Як її подолати?

Співзалежність — це залежність однієї людини від іншої, яка може бути емоційною чи соціальною. Для співзалежного такий тип стосунків є шкідливим та неприємним, проте розірвати їх він не може. Це можна порівняти з валізою без ручки, яку важко нести, проте шкода викинути. Прикладом таких стосунків є пара, у якій чоловік б’є дружину, а вона не може з різних причин ці стосунки розірвати. Інший варіант — залежність дорослих сина чи доньки від матері, коли діти не здатні чи не мають можливості вести самостійне життя. Далі ми розповімо, як такі стосунки змінити.

Як подолати співзалежність

Здорова відстороненість

Однією з характеристик співзалежних є сильна прив’язаність. Тому перший крок на шляху до одужання — це здорова відстороненість. Тут не мається на увазі холодність та замкненість щодо іншої людини. У правильному розумінні відсторонитися — це дистанціюватися від людини або проблеми, дати можливість відпустити. Відстороненість ґрунтується на тому, що кожна людина в силах відповідати сама за себе, ми не можемо за неї вирішити її проблеми, і скільки б ми не переживали — це не допоможе.

Відео дня

Якщо людина створила якісь проблеми у своєму житті, ми дозволяємо зіткнутися їй з результатом своїх дій, наслідками, дозволяємо людині бути тією, ким вона є. Ми повертаємо їй почуття відповідальності, яке до цього брали на себе. Ми не скидаємо з себе всі турботи, але ми вчимося знову насолоджуватися своїм життям. Нагорода від цього кроку тільки свобода, яка допомагає знаходити реальний вихід із ситуацій, можливість жити своїм власним життям, без гнітючого відчуття провини, і надмірної відповідальності за інших. Перестаємо турбуватися про інших і вони починають поступово самі турбуватися про себе.

Ставитися простіше

Співзалежні є людьми реакції. Це частина життя і це нормально реагувати на те, що відбувається навколо. У співзалежних це проявляється як почуття сорому, страху, гніву, сильної тривоги, негативу до себе, контролем, турботою, відчаєм. Тому наступний крок — вчитися ставитися простіше до самої ситуації. Вчимося, щоб ситуація не володіла нами повністю. Щоб імпульсивно не здійснювати дії, і не говорити слова, які перші спали на думку, про які доводиться шкодувати потім. Коли ми так реагуємо на ситуацію, то втрачаємо контроль над власним життям і даємо право іншим вирішувати, коли нам і як себе почувати.

Ефективність вирішення проблем в такому стані мінімальна, тому важливо вчитися не втрачати спокій. У спокійному стані у нас є всі ті ресурси, що і в стані реакції, але ми можемо їх використовувати більш раціонально, ефективно, тому коли розум і реакції спокійні, ми можемо прийняти найкраще рішення в той момент.

Живіть самі і дайте іншим

Співзалежні люблять тримати все під своїм контролем або намагаються це робити… Тому наступний крок — почати жити самим та дати це робити іншим. Контроль — це той шлях, яким співзалежні люди намагаються вирішити багато питань. «Пиляти», примушувати, погрожувати, хапатися за серце, ставити ультиматуми, погрози розлучення, шукати, ходити або дзвонити, коли немає людини вдома, обшукувати речі — все це знайомо… Але чомусь нічого з цього давно не спрацьовує. І продовжувати вести себе так само в надії на зміни — це самообман.

Контроль — це ілюзія. Люди все одно роблять те, що хочуть робити, відчувають себе, як хочуть відчувати, і змінитися можуть тільки тоді, коли самі цього захочуть. Вони можуть тільки тимчасово створити ілюзію, що пристосувалися і те на дуже короткий час. Важко прийняти, що твоя близька, кохана людина заподіює так багато болю вам і собі. Єдина людина, якій ви могли б допомогти та якій варто допомогти — це ви самі. І контролювати в реальності ви можете тільки себе. Почніть піклуватися про себе!

Перестаньте бути жертвою

Покликання співзалежних людей — це піклуватися та рятувати, навіть якщо це вже шкодить собі. Тому наступний крок на шляху до подолання співзалежності — перестати бути жертвою. Рятувати людину від наслідків її дій — деструктивний метод допомоги, коли залежний не може до кінця зіткнутися з наслідками своїх дій, і це можна розглядати, як пособництво йому в його поведінці. Ознайомтеся з трикутником Карпмана та подумайте, як ви проходили через нього в своєму житті.

У багатьох співзалежних був такий період життя, в якому вони вимушено були жертвами. Жертвами жорстокого поводження з боку іншого, алкоголізму, наркоманії та багато чого іншого. І в ці моменти життя вони були дійсно безпорадними, і це дуже сумно та боляче. Але сумніше ще й те, що після цього багато співзалежних, стали вважати себе жертвами вже й в дорослому віці. Вони почали відтворювати минуле в сьогоденні.

Прийняти дійсність

Зіткнутися «обличчям до обличчя» з тим, що відбувається в житті, і ближче про це дізнатися — один з поворотних пунктів змін. Тому наступний крок — вміння приймати дійсність і себе в ній. Кожен день ми стикаємося з різними подіями в житті. І всі люди, не тільки співзалежні, стикаються з тим, що треба або прийняти життєві обставини, або відкинути. Прийняти не означає підлаштуватися. Співзалежні ніколи не знають, чого очікувати від близьких, тим більше якщо вони знаходяться в алкогольній, ігровий або наркотичної залежності.

Це нагадує стан невизначеності та страху. Прийняти — це не означає змиритися з тією ситуацією, яка склалася, та не означає змиритися із жорстоким і несправедливим ставленням до себе. Це означає, що ми визнаємо та приймаємо ситуацію, що склалася в даний момент, себе і людей в цьому житті такими якими ми і вони є. Тільки прийнявши це можна знайти більше спокою, і в більш спокійному стані оцінити обставини, що склалися, а потім зробити доречні кроки зі змінами та вирішенням проблем. У такому стані ми маємо владу міняти ті речі, існування яких визнали. Люди з алкогольною залежністю не можуть перестати пити, поки не визнають свою залежність і безсилля перед своїм алкоголізмом. Так і співзалежні не можуть змінюватися, поки не визнають свою співзалежність і безсилля перед людьми та обставинами.

Відчувайте власні почуття

Співзалежні емоційно віддалені, схильні придушувати свої почуття та витісняти їх, щоб не стикатися з болем і не бути ним розчавленими та поглинутими. Вони часто втрачають зв’язок зі своєю емоційною частиною. Тому наступний крок — вчитися відчувати свої власні почуття. Наші почуття відіграють дуже важливу роль в житті. Якщо ми анестезуємо свої почуття, ми втратимо важливу частину себе та свого життя. Так само почуття є індикаторами, вони нам дають зрозуміти, коли у нас все добре, а коли є проблема, як ніби щось іде не так. Гнів нас спонукає змінювати ситуацію, страх — рятуватися

Придушення або заперечення почуттів має багато негативних факторів. Часто це призводить до головного болю і ослаблення фізичному стану, а також може призвести до надмірного переїдання, вживання психоактивних речовин, нав’язливої сексуальної поведінки. Почуття — це енергія, і пригнічуючи їх ми позбавляємо себе своєї енергії, а коли ми в такому стані, ми не здатні робити все, що в наших силах. Пригнічені почуття нікуди не йдуть, а накопичуються. Запросіть емоції в своє життя, довіряйте своїм відчуттям і довіряйте собі.

Зосередьтеся на власних цілях

Співзалежні сфокусовані на життя інших людей. Вони не думають, що хочуть самі від життя, що робити, куди рухатися. Тому наступний крок — побудова власних цілей. Цілі дають нам напрямок в житті, роблять його наповненим, цікавим і часом хвилюючим. Співзалежні часто живуть чужим життям, відчувають себе придатком до людини, а не повноцінною особистістю. Усвідомлення своїх життєвих цілей, нехай невеликих, дасть відчуття проживання свого життя, віру в цінність свого життя. Якщо у вас немає цілей у даний момент, ви можете поставити за мету змінити одну з характеристик співзалежності, яка є актуальною для вас. Почніть це робити сьогодні й зараз.

Що робити, якщо ви не можете впоратися самостійно

Якщо ви відчуваєте, що не здатні самостійно впоратися зі співзалежністю, варто звернутися до спеціалістів. Це можуть бути психолог чи психотерапевт, які мають відповідну спеціалізацію. Також можна знайти групу взаємодопомоги для тих, чиї близькі мають алкогольну, наркотичну, ігрову чи іншу залежність.

У Хмельницькому співзалежним допомагає служба «Телефон довіри». Його номери — 1550 та 067 133 15 50. Також служба має сторінку у Facebook, яка доступна за посиланням. Всі консультації надаються безкоштовно.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (1)
  • Richard Gill

    Дякую вам за таку гарну статтю! Мені дуже важко зараз справлятись із своєю співзалежністю, але перший крок зроблено - я прийняв своє безсилля та залежність. Сподіваюсь що якомога більше людей що потребують такої ж допомоги як і я, знайдуть цю статтю.

keyboard_arrow_up