Семеро воїнів «на щиті» повернулось на Хмельниччину

• Дізнавайтесь імена Героїв, які віддали свої життя за мир в Україні.

У громадах Хмельницької області відбулися церемонії прощання із захисниками України, життя яких забрала війна.

Грищук Денис



0 0

16 червня мешканці Хмельницької територіальної громади віддали останню шану Герою російсько-української війни, молодшому сержанту Грищуку Денису. Про це повідомили у міській раді.
Зазначається, що захисник загинув 5 червня 2024 року на Донеччині. Денису Грищуку було 40 років. Поховали Героя на цвинтарі села Волиця Хмельницької громади.

Захарчук Ігор 



0 0

16 червня Герой Захарчук Ігор Анатолійович повернувся додому на щиті в Ямпільську громаду. Він був жителем села Яворівці, 1981 року народження. Загинув 12 червня 2025 року поблизу населеного пункту Камʼянка Купʼянського району Харківської області.

Жителі громади, родичі, друзі та представники влади зустрічали траурний кортеж, утворивши живий коридор шани. Поховали бійця у селі Тихомель.

Кубак Валерій 



0 0

Сьогодні, 17 червня, мешканці Кам'янець-Подільської громади провели в останню путь молодшого сержанта Кубака Валерія Олександровича. Валерій Кубак народився 5 грудня 1980 року у мальовничому селі Грушка Кам'янець-Подільського району, розповідають у міській раді. Він виріс у звичайній українській родині, отримав середню освіту, мав свою справу і мрії. Був одружений, виховував сина, був опорою для своєї матері, Надії Микитівни Бойко, та всієї родини.
Чоловік пішов захищати Україну. Валерій Олександрович був не просто солдатом — він був командиром радіовідділення взводу зв'язку мотопіхотного батальйону.
«Пройшов шлях від строкової служби, розпочавши свій військовий шлях ще 7 липня 1999 року як курсант та радіотелеграфіст. І коли Батьківщина покликала його знову 4 березня 2022 року, він, не роздумуючи, повернувся до лав Збройних Сил. Його професіоналізм, відданість обов'язку та мужність були прикладом для побратимів», — йдеться у повідомленні міськради.
6 червня 2025 року під час виконання важливого бойового завдання в зоні активних дій, поблизу населеного пункту Зелене Сумського району, Валерій Кубак загинув.

Мельник Олексій

16 червня на Старосинявщині прощалися із сержантом Мельником Олексієм.
Олексій народився 20 березня 1970 року в селі Заставці. Працював на філіалі заводу «Темп» у Старій Синяві, Старосинявському рибгоспі, Старосинявському цукровому заводі,  тривалий час трудився  на різних роботах у  Києві, Польщі. Разом з дружиною виховав двох дорослих синів. 25 лютого 2022 року Олексій Мельник добровольцем вступив на військову службу.
Герой загинув 10 червня 2025 року на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання.
Поховали захисника на місцевому кладовищі села Йосипівка.

Молодчаний Артем



0 0

16 червня в Красилові провели в останню дорогу солдата Молодчаного Артема. Герой був 1985 року народження.
Він загинув 12 червня 2025 року під час бойових дій в районі населеного пункту Переїзне Бахмутського району на Донеччині.
«Артем Молодчаний навчався в першій школі нашого міста. Згодом здобув професію юриста у Київській академії водного транспорту, деякий час перебував за кордоном. Артем шукав себе в цьому житті і мав дуже непросту долю. Але коли постала необхідність стати на захист України, він як мужній та безстрашний воїн півтора року в боях протистояв ворогу, захищав свою маму, бабусю, своє місто та кожного з нас і віддав найцінніше — своє життя…», — йдеться у дописі громади.
Поховали бійця на Алеї Слави міського кладовища.

Пилипчук Ярослав 

В Ізяславській тергромаді 16 червня відбулось прощання із воїном Пилипчуком Ярославом Олексійовичем. Він був мешканцем села Припутні.
На фронті служив старшим матросом, кулеметником десантно-штурмового відділення.
«Його шлях — шлях гідності, вірності, сили. У лавах морської піхоти він не раз доводив, що для нього не існує чужого болю, чужої втрати, чужої Батьківщини — усе це було його. У розквіті сил, на злеті мрій, з відкритим серцем і безмежною любов’ю до рідної землі учасник бойових дій Ярослав боровся до останнього подиху, не вагаючись, не шукаючи легких шляхів», — йдеться у дописі громади.
Після поранення, отриманого під час боїв із окупантами, лікарі боролися за життя Героя. Проте 12 червня його серце перестало битися. Тепер бійцю назавжди 37...
«І хоча він не встиг створити власної сім’ї, він назавжди залишиться у серці кожного, хто знав його. А для тих, хто не встиг — він буде символом мужності, вірності, незламності», — додали у громаді.

Тимощук Андрій

Сьогодні, 17 червня, у Славутській громаді попрощалися із Героєм Тимощуком Андрієм.
Народився Андрій 11 липня 1985 року у Славуті. Після 9 класів шкільного навчання вступив до Славутського технічного ліцею, де до 2003 року здобував фах водія.
Згодом навчався у Хмельницькому університеті економіки і підприємництва, який закінчив у 2007 році, отримавши диплом за спеціальністю «Економіка і підприємництво».
Працював на місцевих підприємствах меблевого виробництва, їздив на заробітки за кордон, але згодом повернувся до Славути. У травні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Служив у 77-й окремій аеромобільній бригаді у складі десантно-штурмових військ. Захищав Україну на одному з найзапекліших напрямків Донеччини — Бахмутському.
20 жовтня 2023 року зв’язок із воїном обірвався... Рідні вірили, що Андрій живий, сподівалися знову почути його голос — але доля розпорядилася інакше.
Того дня Андрій загинув, виконуючи до останнього подиху свій військовий обов’язок.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.