Семеро воїнів повернулись на щиті на Хмельниччину: хто вони

• Дізнавайтесь імена Героїв.

Впродовж останніх днів у громадах Хмельницької області попрощались із військовими, які боронили Україну. Історіями бійців поділились місцеві адміністрації.

Іван Бабійчук



0 0

2 жовтня у місті Нетішин відбулося прощання із захисником України, уродженцем Славутчини – Іваном Бабійчуком.

Іван Бабійчук народився у селі Прикордонна Улашанівка. Навчався у Хонякові. Свого часу здобув фах інженера-механіка. Працював на Хмельницькій АЕС.

Коли ворог прийшов на українську землю, Іван Бабійчук не залишився осторонь. У червні 2024 року він добровільно став до лав Національної гвардії, щоб боронити Україну. Служив штаб-сержантом, старшим стрільцем.

19 лютого 2025 року Герой загинув. Він віддав своє життя у важкому бою біля Єлізаветівки Донецької області.

Петро Гавра



0 0

2 жовтня у селі Новоселиця Шепетівського району попрощалися із військовим Гаврою Петром Ярославовичем, повідомили у Полонській міській раді. 

Петро народився 2 липня 1987 року. Після початку повномасштабної війни чоловік доєднався до лав ЗСУ. Служив оператором відділення електронної підтримки роти радіоелектронної боротьби. Життя Героя обірвалося 25 вересня 2025 року. Він помер, перебуваючи на лікуванні у Запорізькій обласній клінічній лікарні.

Андрій Єдинак



0 0

Після важкого поранення зупинилось серце Єдинака Андрія — воїна з Новодунаєвецької громади. Йому було лише 24… Сьогодні, 3 жовтня 2025 року, рідні та близькі останній раз мали можливість побачити Андрія, щоб з ним попрощатися.

"28 вересня серце Андрія Руслановича навіки зупинилось в Харківському військовому госпіталі, де він з останніх своїх сил боровся за життя після важкого поранення, отриманого під час ворожого обстрілу. Лікарі робили усе можливе аби зберегти життя Воїну. Але попри усі спільні зусилля, від отриманих важких поранень життя Андрія зупинилось назавжди…", — йдеться у дописі громади.

Ігор Мельник



0 0

2 жовтня в місті Дунаївці відбулося поховання захисника України — солдата Ігоря Івановича Мельника. Його життя обірвалося 27 серпня 2024 року під час бою поблизу Красногорівки на Донеччині. 

Ігор Мельник народився 13 березня 1985 року в Дунаївцях. Тут минуло його дитинство й юність, тут він працював і будував своє життя. Після навчання здобув спеціальність автослюсаря, проходив строкову службу, трудився на місцевих підприємствах. А коли настав час захищати Батьківщину — став до лав Збройних Сил України.

10 травня 2023 року Ігор був мобілізований, пройшов підготовку у навчальному центрі в Десні та вирушив на фронт. Востаннє він вийшов на зв’язок із рідними 17 серпня… А вже за десять днів, у бою з ворогом, його серце зупинилося.

Десятки людей зійшлися, аби провести Героя в останню дорогу. 

Володимир Олішевський



0 0

1 жовтня мешканці Чорноострівської громади віддали шану Герою російсько-української війни, жителю села Крачки, Олішевському Володимиру Володимировичу.

Олішевський Володимир народився 16 травня 1967 року. По закінченню школи юнак вступив на навчання до Київського професійно-технічного училища №25, де здобув професію автослюсаря. Після проходження строкової служби чоловік одружився. В сімʼї народився син.

У 2023 році Володимир добровольцем вступив до Збройних Сил України. Брав участь у боях на гарячих напрямках фронту.

"Рівно 9 місяців уся родина жила із страшною звісткою про те, що з 11 грудня 2024 року Володимир Володимирович вважався зниклим безвісти. А 11 вересня 2025 року було встановлено, що кулеметник стрілецького взводу, солдат Олішевський Володимир Володимирович, загинув", — йдеться у дописі громади.

Це сталось під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області. Герою назавжди 57...

Іван Рябий



0 0

Сьогодні, 3 жовтня, у Шепетівці прощалися із воїном, який загинув за Україну, сержантом Рябим Іваном Анатолійовичем.

Іван народився 24 липня 1990 року в Шепетівці. Навчався у Шепетівській школі №6. У підлітковому віці втратив батька. Навчався Іван у Черкаському державному ліцеї, де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. Далі пройшов строкову службу. У 2010-2015 роках служив за контрактом у Києві, у підрозділі поліції «Грифон». Згодом деякий час працював на Шепетівському ремонтному заводі. Пізніше переїхав до міста Славута. У 2023 році Іван одружився. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, молодший брат чоловіка Степан став на захист України. Іван не міг залишатися осторонь. У січні 2023 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 33-й окремій механізованій бригаді на посаді командира гармати самохідного артилерійського взводу артилерійського дивізіону. 

За мужність і героїзм його нагороджували Орденом «Хрест Хоробрості» та відзнакою «Учасник бойових дій».

22 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку сержант Іван Рябий загинув, отримавши смертельне поранення. У Героя залишилися дружина, мама, брат і сестра.

Іван Столярчук



0 0

28 вересня в Ганнопіль "на щиті" повернувся Герой – Столярчук Іван Миколайович.

"Його серце перестало битися ще 20 вересня 2024 року, поблизу населеного пункту Медвежжя Глушковського району Курської області (рф). Там, далеко від рідного краю, він мужньо виконував свій військовий обов’язок, тримаючи оборону заради України", – розповідають у громаді.

Весь рік Івана чекали вдома мати, дружина, його донечки. І тільки після ідентифікації ДНК стало відомо найстрашніше – воїн загинув.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.