Шестеро воїнів повернулись «на щиті» на Хмельниччину. Хто вони
-
Дізнавайтесь імена Героїв, які віддали свої життя за мир в Україні.
У громадах Хмельницької області відбулися церемонії прощання із захисниками України, життя яких забрала війна.
Микола Барна
У Старокостянтинові в понеділок, 9 червня, відбулася церемонія прощання із захисником України, солдатом Барною Миколою Васильовичем.
У громаді розповіли: вірний військовій присязі, Микола загинув 23 травня 2025 року під час виконання бойового завдання.
Полеглого воїна поховали на кладовищі села Старий Остропіль Староостропільської громади.
В'ячеслав Калініч
Сьогодні, 12 червня, Кам'янець-Подільський проводив в останню земну путь молодшого сержанта В'ячеслава Калініча. Життя воїна обірвалось 6 червня.
"Він народився 15 листопада 1971 року, мав свої мрії та майбутнє. Але коли Україна покликала, В'ячеслав без вагань став на її захист у березні 2021 року. Він пройшов відданий шлях від курсанта до майстра відділення ударних безпілотників, кожен крок якого був сповнений рішучості та відваги. Його серце, що билося в унісон з прагненням до свободи, зупинилося у Конотопі, віддавши найдорожче – життя за нашу волю", йдеться у дописі міськради.
Поховали бійця у його рідному селі Колодіївка.
Микола Крушельницький
9 червня кам’янчани востаннє попрощалися з сержантом Миколою Крушельницьким – патріотом, який віддав життя за Україну.
«Микола Антонович не обирав військову службу, але війна змусила його стати на захист Батьківщини 5 лютого 2025 року. У лавах Збройних Сил України він гідно виконував обов'язки командира стрілецького відділення. Пліч-о-пліч з побратимами він наближав перемогу», – йдеться у дописі міської ради.
1 червня 2025 року під час бойового зіткнення зі збройними силами рф Микола Антонович загинув. Це трапилось поблизу населеного пункту Гірки Сумської області.
Микола Крушельницький народився 7 травня 1977 року в селі Залісся Перше. Військовий вишкіл пройшов у 1995–1996 роках, а згодом працював трактористом та слюсарем.
Прощання із загиблим Героєм було багатолюдним.
«Зі сльозами на очах, у глибокій скорботі та з квітами люди проводжали його в останню путь. На місцевому кладовищі села Залісся Перше три постріли почесної варти та гімн України від військового оркестру сповістили про те, що Герой, який загинув за кожного з нас, навіки спочив», додали у громаді.
Максим Мушинський
Білогірська громада проводила 12 червня в останню дорогу Мушинського Максима Петровича, захисника України.
Мушинському Максиму Петровичу було 26 років. Він разом з побратимами ніс службу на одному з найважчих і найгарячіших напрямків. Служив стрільцем-оператором. Під час оборони спостережного пункту в районі Гірника Донецької області зв'язок з військовим пропав. Від 18 вересня 2024 року, майже дев'ять місяців, близькі бійця сподівалися на диво. Але, трагічна звістка, яка надійшла, зруйнувала усі надії.
Сьогодні Білогірська громада провела Героя в останню путь. Поховали воїна на кладовищі села Сивки з усіма військовими та релігійними почестями.
Валерій Третяк
Сьогодні, 12 червня, в селі Зелені Курилівці Новоушицької тергромади провели в останню дорогу військовослужбовця Валерія Івановича Третяка. Серце Героя зупинилося внаслідок важкої хвороби 9 червня. Про це повідомили у пресслужбі громади.
«Валерій Іванович – батько Героя Сергія Третяка, який помер від отриманих під час бойових дій поранень. Сергія громада провела в останню дорогу 2 квітня цього року…», пригадують у громаді.
Валерій Третяк народився 9 жовтня 1976 року. Навчався у місцевій школі. У Хмельницькому професійному училищі здобув професію електромонтера. Проходив строкову військову службу. Після повернення з армії працював у рідному селі у місцевому господарстві за професією. Із перших днів повномасштабного вторгнення Валерій Іванович став на захист країни. Проходив військову службу з 25 лютого 2022 року у 3-й окремій танковій Залізній бригаді.
У померлого захисника залишилися мати, дружина, донька та внук. Похоронили Валерія Івановича у Зелених Курилівцях.
Валентин Шидловський
Учора, 11 червня, Кам’янець-Подільський попрощався з сержантом Валентином Шидловським.
Валентин Михайлович народився в селі Панівці 26 липня 1966 року. У війську він служив сержантом із матеріального забезпечення інженерно-саперної роти військової частини.
27 травня 2025 року,у бою за Батьківщину Валентин Шидловський загинув. Це сталося в районі населеного пункту Павлівка Сумської області під час виконання бойового завдання.
Поховали Героя в його рідних Панівцях.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Назавжди в наших серцях💔