Шестеро захисників повернулись "на щиті" на Хмельниччину: хто вони

• Лави Небесного війська поповнили Віктор Горін, Денис Заєць, Денис Миклащук, Юрій Міськов, Михайло Наконечний та Олександр Нижній.

Впродовж останніх днів на Хмельниччині попрощались із шістьма військовими, які віддали своє життя за краще майбутнє України.

Віктор Горін

Сьогодні, 21 жовтня, Красилівська громада, стоячи на колінах, провела в останню дорогу полеглого воїна – солдата Віктора Горіна. Чоловік 1979 року народження, був жителем села Дружне. Герой боронив Україну від ворога і віддав своє життя в бою поблизу населеного пункту Нью–Йорк Бахмутського району Донецької області. Віктору Горіну назавжди залишиться 45 років…

Віддати останню шану захиснику прийшли його рідні та близькі, бойові побратими, небайдужі жителі громади та представники місцевої влади. Поховали воїна зі всіма військовими почестями на кладовищі у рідному селі.

Денис Заєць

Сьогодні, 21 жовтня, мешканці Дунаєвецької громади попрощались із бійцем Зайцем Денисом Миколайовичем.

Денис народився 7 червня 1994 року в Дунаївцях. Закінчив з відзнакою місцеву гімназію, згодом навчався у Львівській політехніці, пізніше у Київському політехнічному інституті. Чоловік став на захист країни у січні 2023 року. Для побратимів Денис Заєць був не просто товаришем по зброї, а опорою в найважчі хвилини, завжди готовим прийти на допомогу, кажуть у громаді. Захисник служив молодшим сержантом, командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів. Влітку цього року Денис отримав подяку за сумлінну службу, а 5 вересня був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — Нагрудним знаком «Золотий хрест» за мужність і відданість справі.

14 жовтня життя бійця обірвалось. Він загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Максимільянівка на Донеччині, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Поховали Дениса з усіма почестями під оркестровий гімн України та залпи почесної варти у рідному місті. Герою навіки 30 років…

Денис Миклащук

15 жовтня село Ленківці, що на Шепетівщині, в останню земну дорогу проводжало захисника Дениса Вікторовича Миклащука. Герой загинув 9 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області.

Денис був водієм взводу роботизованих платформ роти вогневої підтримки однієї з військових частин.

Юрій Міськов

19 жовтня в селі Берездів Шепетівського району відбулося прощання з загиблим героєм Міськовим Юрієм Віталійовичем.

Юрій Віталійович народився 26 грудня 1991 року.

"Завжди був людяним, чуйним, добрим, люблячим, всім приходив на допомогу, ніколи від нього не чули відмови, був підтримкою та опорою для своєї бабусі з дідусем, тітки, сестри, племінника яких невимовно любив. Юрій ще маленьким втратив батька та не так давно поховав і рідну матір…", – розповідають у муніципалітеті.

На війні мав посаду командира піхотного відділення, піхотної роти, 144 бригади. Загинув герой виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк, Донецької області.

«Не встиг боєць створити сім’ї, продовжити свій рід…Вже і не натішиться дружиною та дітьми…», додали у громаді.

Михайло Наконечний

18 жовтня у Старокостянтинівську громаду «на щиті» повернувся захисник Михайло Наконечний. Він народився 20 листопада 1978 року. Проживав у селі Огіївці Старокостянтинівської тергромади. Захисник у війську мав звання прапорщика. Загинув Михайло 14 жовтня під час виконання бойового завдання у Курській області. Йому було 45 років.

Поховали бійця на кладовищі у його рідному селі.

Олександр Нижній

21 жовтня у Судилківській громаді Шепетівського району  в останню земну дорогу провели жителя села Городище, захисника України – Нижнього Олександра Миколайовича.

Він народився 8 грудня 1979 року. Після закінчення школи Олександр навчався у Києві у профтехучилищі та здобув професію будівельника. Цій професії чоловік повністю присвятив себе, став у цьому ремеслі майстром своєї справи, кажуть у громаді.

«Любив працювати, був відповідальним, вмілим, був добрим товаришем, користувався повагою серед колег по роботі, допомагав батькам та родині. Як і всі, Олександр будував плани на майбутнє», розповідають у муніципалітеті.

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, уже 25 лютого 2022 року, Олександр став на захист рідної землі. Був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти однієї з військових частин, молодшим сержантом. Після одного з боїв  5 жовтня 2023 захисник зник безвісти. Через рік, вже цього року, стало відомо, що Олександр Нижній загинув в районі населеного пункту Макіївка Донецької області.

У героя залишилися мама, син і брат. Поховали Олександра Миколайовича в рідному селі Городище з усіма військовими почестями.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.