Священників мобілізують, вони йдуть до суду: історії та вироки на Хмельниччині
- Як представники духовенства оскаржують свій призов і які рішення приймає суд — у матеріалі.
23 липня 2026-го Хмельницька єпархія Української православної церкви повідомила, що мобілізували їхнього клірика. Однак це – не поодинокий випадок. І стосується не лише УПЦ.
Священнослужителі мають право на бронювання. Їх надає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (далі – ДЕСС). Однак не всі їх отримують й відповідно таких можуть забрати на службу в ЗСУ.
В Єдиному судовому державному реєстрі ми знайшли справи щодо мобілізації представників духовенства на Хмельниччині та як їх оскаржують.
Що відомо про право на бронювання
Після початку повномасштабного вторгнення, священнослужителі могли отримати відстрочку від військової служби на загальних підставах, наприклад, група інвалідності та чи догляд за недієздатними рідними. У 2025 році з’явився спеціальний механізм бронювання.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті надає бронювання керівникам релігійних організацій та іншим священнослужителям, що працевлаштовані на посади у критично важливих релігійних організаціях. Перелік таких РО є на сайті ДЕСС.
Станом на кінець січня 2026 року у Хмельницькій області бронь від призову на військову службу отримали 280 священнослужителів. З них 264 – керівники релігійних організацій, 16 – священники-працівники. Про це писало Суспільне. Хмельницький з посиланням на відповідь на інформаційний запит від ДЕСС.
У червні поточного року загалом по Україні бронювання мали близько 6,5 тисяч священнослужителів, – про це під час пресконференції розповів голова ДЕСС Віктор Єленський.
— Із 35 тис. релігійних організацій, які існують в Україні, до критичної інфраструктури віднесено зараз трохи більше 10 тис. Керівники-священнослужителі релігійних організацій і священники, які працюють в цих релігійних організаціях можуть отримати відстрочку від мобілізації через бронювання. Таких священників, які були заброньовані, – 6,5 тис, — цитує Єленського «Українська правда».
Випадки мобілізації на Хмельниччині
Проаналізувавши відкриті джерела інформація, журналістка ВСІМ помітила, що про випадки мобілізації їхніх священнослужителів на Хмельниччині, найчастіше повідомляли представники Української православної церкви. Останній з таких стався 22 липня 2026-го: за інформацією єпархії, близько 8:00 ранку співробітники терцентру комплектування та соціальної підтримки затримали священнослужителя та доставили його до Хмельницького районного ТЦК та СП.
У повідомленні зазначається, що, за попередньою інформацією, протоієрей Василій Лісовий пройшов військово-лікарську комісію, після чого його направили до одного з підрозділів територіальної оборони Хмельницького.
Ще один випадок стався 4 червня поточного року. Як писали в Хмельницькій єпархії УПЦ, працівники поліції зупинили транспортний засіб, у якому перебував клірик, протоієрей Андрій Чорний. Після цього його доставили до 3 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Деражні.
У повідомленні вказали, що Андрій Чорний є настоятелем парафії святих безсрібників Косми і Даміана у селі Лисогірка Летичівського благочинного округу. У єпархії також стверджують, що священнослужитель має проблеми зі здоров’ям та супутні захворювання.
Позови до суду
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, справ, які стосуються оскарження мобілізації священнослужителів, не багато й більшість з них – за 2025 рік.
Мав чинну відстрочку
Одну з таких справ розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд наприкінці 2025 року. Позивач – керівник релігійної організації Релігійна громада Української Церкви Християн Віри Євангельської «Євангеліст». Чоловік просив скасувати наказ про його мобілізацію від 2 липня 2025 року, а також зобов’язати військову частину виключити його зі списків особового складу та звільнити зі служби.
Позивач пояснював, що на момент мобілізації мав чинне бронювання як керівник релігійної громади. Згідно із матеріалами справи, ще 27 червня 2025 року його включили до списку осіб, яких подали на бронювання, а в застосунку «Резерв+» була відображена відстрочка до 6 червня 2026 року. Попри це, 2 липня він пройшов військово-лікарську комісію, після чого ТЦК видав наказ про його мобілізацію, а вже наступного дня військова частина зарахувала його до особового складу.
Військова частина подала до суду відзив і просила відмовити у задоволенні позову. Її представники наголосили, що процедура призову під час мобілізації є незворотною, тому навіть визнання її незаконною не відновлює попередній статус людини. Натомість територіальний центр комплектування своїх заперечень до суду не подав і правом на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ТЦК справді мав перевірити наявність у чоловіка права на відстрочку і не міг його мобілізовувати за чинного бронювання. Водночас суд врахував правову позицію Верховного Суду, згідно з якою після відправлення до військової частини процедура мобілізації вже є завершеною, а її скасування не тягне автоматичного звільнення зі служби. З цієї причини суд відмовив у задоволенні позову, залишивши без змін наказ про мобілізацію.
Не міг служити через релігійні переконання
Намагався оскаржити в суді свою мобілізацію й член релігійної організації «Християнська церква "Зоря життя"». Чоловіка призвали на службу в січні 2025 року, після було переведено з однієї військової частини в іншу. Ні бронювання, ні відстрочки у мобілізованого не було.
Згідно із матеріалами справи, у суді заявник стверджував, що йому віра не дозволяє користуватися зброєю та проходити військову службу. На його думку, через релігійні переконання він мав право не бути мобілізованим і повинен був проходити альтернативну, невійськову службу. Водночас ТЦК та одна з військових частин не подали до суду відзивів, а інша військова частина заперечила проти позову та просила відмовити у його задоволенні.
Однак Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволені позову. На те є дві причини:
- Скористатися правом на альтернативну службу можна у мирний час, під час воєнного стану ця норма не діє;
- Після фактичного призову та зарахування до військової частини процедура мобілізації вважається завершеною й скасувати її неможливо.
«Пастору заборонено брати в руки зброю»
Згідно із матеріалами цієї справи, заявник – виконувач обов’язків «Єврейської месіанської релігійної громади». Він просив скасувати його мобілізаційне розпорядження, виключити зі складу військової частини та замінити військову службу на альтернативну – через релігійні переконання. Стверджував, що не може одягати військову форму, ставати на військову посаду, брати зброю, проходити базову загальну військову підготовку тощо. Також чоловік стверджував, що релігійна «Єврейська месіанська релігійна громада» знаходиться в переліку юридичних осіб – релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Однак на суді він не надав документів, які давали йому право на відстрочку чи бронювання.
— Жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов'язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни, — вказано в рішенні суду.
Хмельницький окружний адміністративний суд відхилив позов мобілізованого, таким чином залишивши його на службі.
Через релігію не прийшов у ТЦК
У даній справі відповідачем-обвинуваченим став член релігійної організації «Свідки Єгови», якого звинуватили в ухиленні від служби.
Згідно із матеріалами справи, у вересні 2025 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до служби. 17 грудня того ж року в приміщенні ТЦК відмовився отримувати бойову повістку на відправку до військової частини, а наступного дня не з'явився до ТЦК у визначений час.
Під час судового розгляду обвинувачений свою провину не визнав. Він пояснив: із 2015 року є членом релігійної організації «Свідки Єгови», а його переконання не дозволяють брати до рук зброю, носити військову форму чи брати участь у військових діях. Чоловік стверджував, що добровільно прийшов до ТЦК, пройшов ВЛК, але відмовився від мобілізації, оскільки погоджувався лише на альтернативну, невійськову службу.
Прокуратура ж наполягала, що чоловік свідомо ухилився від мобілізації. У суді допитали кількох працівників ТЦК, які підтвердили: після проходження ВЛК обвинуваченому усно оголосили зміст повістки, роз'яснили кримінальну відповідальність за неявку та повідомили, що у військовій частині він міг би отримати й небойову посаду, не пов'язану із використанням зброї. Попри це, чоловік відмовився прийняти повістку, щодо чого склали відповідний акт і провели відеофіксацію на бодікамеру, а наступного дня до місця відправлення так і не прибув. Ці обставини підтвердили також письмові докази, зокрема акт про відмову від отримання повістки, відеозапис, попередження про кримінальну відповідальність і документи про придатність до військової служби.
Шепетівський міськрайонний суд визнав чоловіка винним в ухиленні від мобілізації та призначив йому три роки позбавлення волі. В даному випадку суд аргументував, що умовне покарання не може бути застосоване до засуджене, адже в умовах війни такі злочини становлять підвищену суспільну небезпеку і потребують реального покарання.
Читайте також:
Застосували силу, газовий балончик і наручники: на Хмельниччині перевіряють дії ТЦК
Перевірки військового обліку у Хмельницькому: графік на серпень
Подякуй журналістці гривнею
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
